Читати книжки он-лайн » Романтична еротика 💕🔥🌹 » Наречений моєї сестри, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська

Читати книгу - "Наречений моєї сестри, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська"

111
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 72
Перейти на сторінку:
Розділ 5.1

Сестра мовчала. Просто дивилася на мене цим своїм поглядом "Зараз щось буде" і мовчала.

 

- Нуууу ... - Підстрибнувши на ліжку, я витріщила на неї очі. Цікаво ж! Ну, чорт!

 

- Сталося те, чого я так довго чекала. Таааак довго! - Саманта загадково посміхнулася і я помітила, що вона ховає руку за спиною. У неї там щось було? Якийсь сюрприз? Подарунок?

 

- Батько нарешті подарував тобі ту тачку, про яку ти мріяла? - Підняла брови.
Я знала, що сестра хотіла машину, але її батько відмовлявся їй її купувати. Тому що вона кепсько водила - це раз. Але і те, що ця машина коштувала як весь цей будинок - це два.

 

Саманта тут же перестала посміхатися і стиснула губи.

 

- Ага, подарував, розбігся і ще раз подарував! - Я зрозуміла, що не вгадала.

 

- Ну, значить ще подарує! У тебе ж день народження попереду, - посміхнувшись я спробувала підняти її настрій.

 

- Гадаєш? - Сестра знову посміхнулася і її очі засяяли жадібними вогниками. Як же легко було її обдурити. Її батько швидше зжере ці гроші, ніж купить їй ту машину. Але висловлювати свою чесну думку я не збиралася.

 

- Звичайно, - розтягнувши губи настільки широко, що у мене заболіли щоки я блиснула очима в її бік. - Ну, що там за сюрприз?

 

Саманта почала повільно діставати руку з-за спини, а я навіть затримала подих. Може там квитки на концерт? Або хоча б в кіно. Ну хоч щось приємне? Хоч якийсь привід вийти зі своєї схованки та розслабитися.

 

- Тадам! - Діставши повністю руку з-за спини, вона піднесла долоню до обличчя і кілька разів поворушивши пальцями засміялася. На її безіменному пальці було величезне кільце. Кругляк з мою голову. І я не відразу зрозуміла в чому справа.

 

- Ти купила собі нову прикрасу? - Я і раніше не зовсім розділяла смаки сестри, але купити настільки величезне кільце ... Навіщо? Для чого? Щоб привертати увагу?

 

- Ох, до кого я прийшла? Ти ж зовсім тупа! Ну стала б я сама собі таке купляти? - Сестра схопилася з ліжка і відійшовши до мого столу, посадила свою дупу прямо на мій блокнот.

 

- Ммм ... батько тобі подарував? - Ну я і справді не розуміла навіщо "таке" тягати на своєму пальці. І адже сама жахлива думка навіть не приходила в мою голову. Я навіть подумати не могла про те, що дійсно сталося.

 

- Господи, ну включай ти вже мізки! - Саманта підняла голос, а по її погляду я бачила, що "принцеса" незадоволена результатом.

 

- Та чорт його знає! - Прокричавши у відповідь я стиснула губи. Нехай лісом котиться звідси! Теж мені, можна подумати мені капець як цікаво, де роздають таке каліцтво.

 

- Габріель, - сказала сестра і подивилася мені прямо в очі.

 

- Де?! - Підскочивши на ліжку я почала озиратися по сторонах. Кошмар! Я вже здригалася тільки від згадки його імені, що ж далі буде?

 

- Ну ти реально хвора! Габріель подарував мені перстень!

 

Подивившись на Саманту, я пару раз кліпнула. Не думала, що у цього чоловіка такий поганий смак, хоча ... він зустрічався з Самантою. Смак у нього і справді кепський.

 

- Зрозуміло, вітаю, - видававши із себе посмішку, я чекала поки сестра покине мою кімнату, але вона продовжувала пропалювати мене поглядом.

 

- Ох, як з тобою складно! Коротше, він подарував мені перстень, і ми призначили дату весілля! - Заверещавши сестра кинулася до мене з обіймами. Ось тільки обійматися мені не хотілося від слова "зовсім".

 

- Уявляєш, через місяць, через тридцять днів він стане офіційно моїм. - Від цих слів мене занудило. Захотілося плакати та вбивати. Безжально вбивати все навколо і почати з сестри. - Скажу тобі по секрету, ми з ним вже давно зайшли занадто далеко ... Я не змогла перед ним встояти ...

 

Сестра продовжувала свої одкровення, і блювотний рефлекс підкрадався ще ближче.

 

- Він уміє робити такі речі ... Такі ... А який у нього ...

 

Три. Два. Один. Я відштовхую від себе сестру, підриваюсь з ліжка і біжу у ванну кімнату. Вибух. Мене накриває, і я, впавши на підлогу, заходжуся істериці.

 

Виродок! Який же він покруч! НЕНАВИДЖУ!!!

                                                                                                                                                              
                                                                                                                                                         
                                                                                                                                                       
                                                                                                                                                   
                                                                                                                                                       

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 15 16 17 ... 72
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречений моєї сестри, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречений моєї сестри, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська"