Читати книгу - "Сет кохання та поразки , Ксандер Демір"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я кивнула, трохи розслабившись, і схилилася на руку.
— Отже, ти спортсмен? — спитала я, поглядаючи на інтер’єр будинку. Тут було так затишно і красиво, як у старих фільмах — усе надихало, навіть меблі й світло.
— Здається, я вже казав, що граю в теніс, — роздратовано відказав Камілло, закочуючи очі.
— І… як виходить? — авжеж, я знала, що тепер його рука травмована.. і здається, він навіть пропустить найближчий чемпіонат.. і мені справді було шкода що так вийшло, адже, можливо, його кар'єра зараз на паузі через мене. Я не хотіла, аби все так сталось..
Камілло гучно хмикнув, почесавши своє підборіддя.
— Та так, нічого особливого. Лише виграв кілька міжнародних чемпіонатів, разів так з шість поспіль, — саркастично відповів він, натягнувши посмішку. — До речі, через місяць — відбірковий тур на чергові змагання.
— Мені шкода, щиро…
На цей раз, він змовчав, похитавши головою.
— Я.. байдуже! — буркнув він й одразу ж піднявся з-за столу. — Ходімо, покажу тобі територію, щоб ти випадково не заблукала. І до того ж треба поговорити.
Я кивнула і піднялася слідом за ним. Ми підійшли до дверей, і я знову почула знайомий радісний звук — Ґатто вже з нетерпінням чекав на нас і муркотів, ніби щось просив у свого господаря.
— Він обожнює проводити час на вулиці, — сказав Камілло, пропускаючи кота поперед себе. — Іноді буває важко затягнути його назад, особливо якщо він починає плавати в басейні.
— Він любить плавати? — здивовано запитала я, ледве стримуючи посмішку.
— Так, — підтвердив Камілло, злегка усміхнувшись. — Ця порода не боїться води. Він із задоволенням проводить час у басейні.
Я не могла не посміхнутися, уявляючи, як цей маленький «леопард» пірнає в басейн і розбризкує воду навколо. Ми пройшли кілька кроків до саду, і я зупинилася, насолоджуючись видом розкішного подвір’я, яке розгорталося переді мною: у зелені рослин і кольорових квітів заховалася невелика альтанка, а вдалині мерехтіла синьо-блакитна гладінь басейну, в який Ґатто вже збирався стрибнути.
— Він точно ідеально вписується в це місце, — прошепотіла я, дивлячись, як Ґатто радісно підходить до краю води.
Камілло теж усміхнувся, поглядаючи на свого пухнастого друга.
— Ґатто любить тутешнє життя. І я дуже заздрю йому, — промовив він, а потім перевів погляд на мене, і усмішка зникла. — Тепер до справ. Нам потрібно продумати, як ми представлятимемо наші стосунки.
Я кивнула, готова слухати його плани.
— Мої рідні — люди з гострим почуттям інтуїції, особливо бабуся. Її важко обдурити. Нам потрібно не лише дотримуватись версії, що ми давно зустрічаємось, але й пам’ятати дрібниці — як ми познайомилися, як розвивалися наші стосунки, які в нас улюблені місця, плани.
— Розумію, — відповіла я. — Мабуть, ти вже маєш продуманий сценарій?
Камілло ледь помітно усміхнувся.
— Можливо. Але я хотів, щоб ти теж додала трохи реальності в наші розповіді. Так ми легше запам'ятаємо «історію», і вона здаватиметься природнішою. Ще дещо важливе… бабуся та дідусь можуть ставити особисті питання. Просто поводься спокійно і не показуй страху — вони легко його відчують.
— Буду триматися впевнено, обіцяю, — відповіла я, схрещуючи руки перед собою.
— Тобі дуже личить впевненість, Вікторія, — несподівано сказав Камілло, продовжуючи йти та не невимушено дивитись перед собою. — Тому я про це не хвилююсь.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сет кохання та поразки , Ксандер Демір», після закриття браузера.