Читати книгу - "Том 10"

166
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 160 161 162 ... 185
Перейти на сторінку:
пізніше лікар-психіатр; Григорій Григорович (1871—1939), тоді студент Київського університету, пізніше лікар-терапевт; Василь Григорович (? — 1928), тоді студент Київського університету/пізніше агроном-селекціонер; Олександр Григорович (помер у віці 20 років), тоді гімназист, приятель А. В. Луначарського, в якого Василь Сі-корський був репетитором (є підстави стверджувати, що Леся Українка в будинку Сікорських зустрічалася і познайомилася з А. В. Луначареьким). У родиці Н. І. Вишинської-Гроздової збереглося фото, на якому А. В. Луначарський сфотографований разом із «Голотою» — Андрієм, Григорієм і Олексієм Сікорськими. Фот;о не публікувалося. (Коментар подала С. С. Харламова).

...К а тон гриз римляна м...— Катон Старший, державшій діяч стародавнього Риму, повсякчас закликаючи зруйнувати Карфаген (місто-держава на півночі Африки, протистояв Риму), кожну свою промову в сенаті закінчував словами: «А втім, я думаю, Карфаген повинен бути зруйнований!»

.«Тарас Бульба» все оркеструвться...,--Робота над створенням клавіра опери «Тарас Бульба» тривала близько десяти років.

Г а л я — Г. М. Догей-Ковалевська, близька товаришка Лесі Українки, жила в Дерпті, де її чоловік Євген Деген закінчував університет.

96. ДО О, С. МАКОВЕЯ. 24 грудня 1893 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 113—114.

ЇІодаеться за автографом (ф. 2, № 957).

Свій переклад «Атта Т р о л я»...— Переклад поеми Г. Гейне «Атта Тролі.» вперше було надруковано у «Літературно-науковому віснику» лито в 1900 p., № 1 і 2.

...В і с т і про редакції «Зорі» і «Д з в і п к а».— Йдеться про наміри редакцій журналів «Зоря» і «Дзвінок» ширше залучати до співробітництва письменників із Східної України. Після того, як у 1890 р. редакцію «Зорі» очолив В. Лукич (В. Л. Левицький), коло авторів журналу значно розширилося за рахунок прогресивних українських та російських письменників. 1893 р. виникла думка, починаючи з 1894 p., більшість матеріалів для «Дзвінка» готувати в Києві. Українські письменники, зокрема й Леся Українка, мали взяги активну участь у редагуванні «Дзвінка» і відредаговані та упорядковані матеріали відсилати до Львова в готовому вигляді.

97. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 24 грудня 1893 р. Київ

Вперше, надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вид. З, с. 24—25.

Подається за автографом (ф. 2, № 147).

«И с к у с с т в о и ж її з н ь» — київська газета того часу «Жизнь и искусство».

Сумна пригод а... з Славинськи м.— На студентському вечорі М. Славинський, будучи розпорядником, звелів вивести двох студентів, представників «золотої молоді», які бешкетували. Через кілька днів при виході з університету вони напали на Славинського і побили його.

Романова Одарка Іванівна — українська письменниця.

...Ч оповік ї ї в ж е тут...— Євген Дегегт, російський критик, автор статей про західноєвропейських письменників у «Літературно-науковому віснику». Загинув під час російсько-японської війни 1904-1905 pp.

98. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 25 грудня 1893 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 114—115.

Подається за автографом (ф. 2, № 148)«

99. ДО М. М. КОЦЮБИНСЬКОГО. 25 грудня 1893 р. Київ

Вперше надруковано в журналі «Україна», 1924, кн. *1-2, с. 168-169. .

Подається за автографом, який зберігається в фондах Літературно-меморіального музею М. М. Коцюбинського в Чернігові (інв. № А-2277).

Товариство педагогічне у Львові — громадська освітньо-видавнича організація в Галичині і на Західній Волині (1881—1939) з центром у місті Львові. Мала кілька пазв: до 1912 p.— Руське товариство педагогічне, потім — Українське педагогічне товариство, а з 1926 p.— «Рідна школа». Товариство займалось виданням книжок для дітей, освітньої літератури, організовувало приватні школи та гімназії, „дитячі садки, курси для неписьвденпих. Очолювалось переважно буржуазно-націоналістичиими діячами.

100. ДО О. П. КОСАЧ- (матері). 27 грудня 1893 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти тм т. 5, с. 116—118. Подається за автографом (ф. 2, № 149).

Грюнфельд Альфред (1852 — ?) — піаніст, учень Празької консерваторії, з 1897 р. професор Віденської консерваторії. Леся Українка слухала його концерти у Києві і у Відні.

Микола В а с и л ь о в п ч — М. В. Ковалевський.

101. ДО О. П. КОСАЧ (матері). ЗО грудня 1893 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 118—119.

Подається за автографом (ф. 2, № 150). Автограф листа попсований, не відчитаний текст взято в квадратні дужки.

...Ч исті «майські іди» се різдв о...— У стародавніх римлян «ідами» звалися окремі дні місяця (5 або 13). Під час березневих ід було вбито Юлія Цезаря, і з того часу ця дата набула у римлян фатального значення, а вираз став крилатим.

...Листи з передмовою...— Йдеться про переклад передмови Г. Гейне до поеми «Атта Троль», який Леся Українка здійснила ще на початку лютого 1893 р. і разом з перекладом поеми надіслала для друку О. Маковею. Поема в той час світу не побачила, а чистовий автограф було загублено. За чорновим автографом Леся Українка ионовила переклад передмови і послала його

І. Франку, який і опублікував її в журналі «Літературно-науковий вісник» (1900, № 1).

1894

102. ДО Є. І. ДРАГОМАНОВОЇ. З січня 1894 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 119—120. Подається за автографом (ф. 2, № 42). Автограф дещо пошкоджений.

103. ДО П. А, КОСАЧА. Середина січня 1894 р. Київ

вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 121. Подається за автографом (ф. 2, № 113).

Датується за змістом.

Матковський — студент, давав уроки математики сестрі Лесі Українки Ользі. Докладніших відомостей немає.

104. ДО О. П. КОСАЧ (матері), 15 січня 1894 р. Київ

Вперше надруковио у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 25—27.

Подається за автографом (ф. 2, № 152).

С а н я — Олександра Федорівна Хорунжинська-Ігнатович, сестра О. Ф. Франко.

105. ДО М. П. ДРАГОМАНОВА. 17 січня 1894 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 121—123.

Подається за рукописною копією (ф. 2, № 1217). Автограф не відомий.

Encyclopedio я теж отримала і два шматки її віддала для переклад у...— У Великій французькій енциклопедії були статті французького вченого Моріса Верна про Біблію. М. Драго мано в порадив Лесі Українці перекласти статтю М. Верна «Біблія, або Старий завіт».

В е р н Моріс Луї —

1 ... 160 161 162 ... 185
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Том 10», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Том 10"