Читати книгу - "Українська література 17 століття"

станів; навчання велося тодішньою українською мовою, вивчалися церковнослов’янська, грецька, латинська і польська мови, а також «вільні» («визволені») науки: граматика, математика, астрономія, поетика, риторика, філософія, теологія. У 1586—1588 pp. ректором і викладачем грецької мови у цій школі був грек Арсеній (1549— 1626), колишній єпископ у Елассоні і Димоні. За його участю львівські вчені уклали підручник граматики під назвою «Адельфотес. Грамматіка доброглаголиваго єллинослованскаго язьїка. Совершеннаго искусства осми часгей слова. Ко наказанію многоименитому російскому роду» (Львів, 1691). В укладанні і виданні книги могли брати участь тодішні вчителі львівської школи Стефан і Лаврентій Зизанії та Кирило Транквіліон-Ставро-вецький. Арсеній написав' також грецькими віршами «Опис подорожі до Московії», виданий у Парижі 1749 р.

17 Кирил луцький — тобто Кирило Терлецький (? —1607), українсько-білоруський церковний діяч, єпископ пінський і турівський, луцький і острозький, один з ініціаторів і організаторів Брестської церковної унії 1596 р.

Замойський Ян (1542—1605) —польський політичний, військовий і культурний діяч, меценат, ідеолог середньої шляхти; був підканцлером коронним (з 1576 р.) і канцлером великим коронним (з 1578 p.), гетьманом великим коронним (з 1581 p.); ректором університету в Падуї; секретарем короля; головним порадником Стефана Баторія. Протектор гуманізму, опікун письменників; заклав Замости, де 1595 р. заснував Замойську академію — школу, яка відзначалася високим рівнем навчання і антиєзуїтським спрямуванням (занепала у другій половині XVII ст., а в 1784 р. її перетворено на ліцей); при академії діяли друкарня та бібліотека; в школі здобуло освіту чимало українців.

Гедеон Балабан (бл. 1530—1607) —львівський православний єпископ з 1565 p., один з ініціаторів унії, згодом став її противником, намагався підпорядкувати братства єпископській владі, меценат.

“Мелетій X р е п т о в и ч-Б о г у р и н с ь к и й (? —1593) —український церковний діяч, з 1576 р. архімандрит Києво-Печерського монастиря, з 1579 р. управитель Володимирського єпископства, з 1588 р. володимирський єпископ.

21 ...архімандриту Печерського монастиря...— Архімандритом Києво-Печерського монастиря у 1593—1599 pp. був Никифор Тур, активний противник унії, учасник Брестського православного собору 1596 р.

22 Хвалимини — мабуть, Фалимичі (Фалемичі, або Хвалимичі), маєток луцького єпископства при р. Лузі, на південний схід від Луцька.

23 Іпатій Потій (1541 —1613) —українсько-білоруський церковно-політичний діяч, письменник, проповідник, з 1593 р. володимирський православний єпископ; один з ініціаторів і організаторів Брестської церковної унії 1596 p.; з 1600 р. уніатський митрополит; автор полемічних творів, спрямованих проти православних і протестантів.

24 Константи н Копронім (Коваллін, Константин V; 719— 775) — візантійський імператор (з 741 p.); будучи провідником іконоборства, жорстоко переслідував шанувальників ікон, домігся засудження церковним собором 754 р. іконошанування, конфіскував багатства монастирів; безперервно й успішно воював з арабами та болгарами.

25 Перемиський Михаїл —Михаїл Копистенський (? —1610), перемишльський Цсамбірський православний єпископ, активний противник унії.

20 Іуда Іскаріотський (родом з Іскаріота, чи Каріота) — біблійний новозавітний персонаж; один з дванадцяти апостолів — учнів Ісуса Христа; зрадив свого вчителя за тридцять срібняків.

27 ...перший камень кинути по-єваигельському...— Йдеться про євангельський епізод: книжники і фарисеї привели до Ісуса Христа жінку, викриту в перелюбстві, за що її згідно Мойсеевого закону належало побити камінням. Ісус сказав їм: «Хто з вас без гріха,— нехай перший на неї той каменем кине!» І книжники та ферисеї стали один по одному виходити, аж доки не повиходили всі (Євангеліє від Іоанна, гл. 8, ст. З—11).

28 ...луцький почав намовляти...— Йдеться про Кирила Тер-лецького.

2<J ...н а м о в л я т и... володимирськог о...— Іпатія Потія.

30 ...з е л ь в о в с ь к и м...— з Гедеоном Балабаном.

31 ...і холмським — з Діонісієм Збирозьким, чи Збируйським

32 ...п ре м и с ь ко г о...— Михаїла Копистенського.

33 ...кроль був пан валечний, о войні больш мисли в...—Йдеться про Казимира Ягедончика (1427—1492), великого князя литовського з 1440 і короля польського з 1447 p.; приєднав до Польщі Пруссію, у зв’язку з чим вибухнула тринадцятилітня (1454—1466) війна між Польщею і хрестоносцями за Східне Помор’я; обмежував владу католицької церкви, сприяв економічному, політичному і культурному розвитку своєї держави.

34Бериат Маційовський (Бернард Мацієвський; 1548— 1605) — луцький католицький єпископ, згодом краківський кардинал і при-мас, один з організаторів Брестської унії 1596 р.

35 ...к гди корол ь... у Люблині з ними ся з’їха в...— Королем з 1587 по 1632 р. був Зигмунд III Ваза (1566—1632); за його панування і з його підтримкою розвинулася в Речі Посполитій контрреформація, набули ваги єзуїти, активізувалася католицька експансія на східнослов’янських землях, що й призвело до проголошення Брестської церковної унії 1596 р.

36 ...до отця п а пе ж а...-—На той час (1592—1605) папою був Кли-мент VIII (1536—1605).

37 ...к алендар новий приняти мусил и.— Йдеться про реформований, так званий григоріанський календар, запроваджений папою Григорієм XIII за проектом італійського вченого Ліліо 1582 р. на зміну давнішого, юліанського календаря, введеного Юлієм Цезарем на пропозицію александрійського астронома Созігена 46 р. до н. е. і прийнятого християнською церквою у 325 р. н. е. на Нікейському соборі. Православні Речі Посполитої чинили опір григоріанській календарній реформі, розцінюючи її впровадження як один із проявів католицької експансії.

38 ...все христіанство подвигнулося до святійшого патріарх и... просячи о ратуно к.— Йдеться про Ієремію II Траноса, константинопольського патріарха, активного борця за православ’я проти католицизму і протестантизму, письменника-полеміста.

39 Никифор (? —після 1596) —великий протосингел і екзарх константинопольського патріарха в православній церкві Речі Посполитої; брав участь у Брестському православному соборі 1596 p., на якому проголосив анафему уніатам; польські власті звинуватили його в шпигунстві на користь Туреччини і ув’язнили в Марієнбурзькому замку (у Мальброку), де він незабаром помер.

40 ...кгди нікоторий господар волоський наступувати мів... на господарство волоськоє...— Йдеться, мабуть, про Михайла Хороброго (1558—1601), господаря Волощини з 1593 p., який прагнув створити централізовану державу; боровся проти турецького панування, за об’єднання Волощини, Молдавії і Трансільванії, спираючись, зокрема, і на українське козацтво.

...гетьман коронний Ян Замойський з войски коронними упровадив іншого господаря на господарство волосько є...— У 1600 р. Ян Замойський встановив зверхництво Речі Посполитої над Молдавією і Волощиною; 1601 р. Михайла ХороброгоіГГ господаря Волощини — було вбито, а на господарстві утвердився ІєремІй Могила (до 1606 p.), брат батька Петра Могили Симеона.

42 ...слова Спасителеві, кгди оной жені хананейськой рек: «Неслушная єст реч