Читати книгу - "Мерзенна сила"

вивчив на Марсі (Малакандрі) і якою говорять також на Венері (Переландрі); див. дві попередні частини «Космічної трилогії». Ця мова вже згадувалася в розділі Х.4.

XII.5

Це те, що Барфілд називає «прадавньою єдністю». — Овен Барфілд (1898—1997) — британський філософ, письменник і поет, близький приятель Лю-їса з 1919 р. і один із найактивніших «інклінгів». Про «прадавню єдність» йдеться у Барфілдовій книзі «Поетична мова: дослідження значення» (1926), де автор доводить, що багато понять, якими послуговувалася первісна людина, з часом розділилися на дуже різні, іноді на перший погляд несумісні частини.

XII.6

...хтозна, якими методами користувалися насправді атлантичні маги — «атлантичне» походження Мерлінової магії не засвідчене у жодних творах артурівського циклу, це суто авторський вимисел.

Велика катастрофа — загибель Атлантиди чи падіння Нуменору, за толкінівською міфологією — кінець Другої ери (див. дві примітки до розділу ІХ.5).

XIII. ГНІВ ГЛИБОКИХ НЕБЕС

XIII. 1

Нумінор, Істинний Захід — тут Люїс припускається помилки: згідно з толкінівською міфологією, Істинним Заходом називається не Нуменор, а Валінор — земля валарів, аналога християнських ангелів. Нуменор — це земля, створена валарами між Валінором (на заході) й іншими, старшими землями (на сході). Див. також примітки до передмови і розділу ІХ.5.

Гекзаметр — віршовий розмір в античній поезії, яким написані, наприклад, поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея», «Енеїда» Вергілія та інші твори античної літератури.

…на круглому наче чаша острові Абгалджин, що за морем Лур на Переландрі — «Абгалджин» — це вигадана автором давня форма назви острова Авалон, куди, за легендою, фея Морґана забрала важко пораненого в бою Артура. Луром називається місцевість, де якийсь час перебував, здобуваючи знання, Тор, Владар Переландри; див. другу частину «Космічної трилогії».

ХIІІ.3

…завдав колись своїм ударом Валін — у 2-ій частині своєї книги «Смерть Артура» Томас Мелорі розповідає про запального лицаря Баліна, який у нападі гніву ранить Пеллама, брата короля Грааля, священною реліквією — списом, яким пронизали розп’ятого Ісуса. Через це святотатство всі навколишні землі на багато років перетворюються на безплідну пустелю.

Апулей (бл. 125—180) — римський письменник, родом з Північної Африки; його найвідоміший твір — «Метаморфози» («Золотий осел») — мав значний вплив на європейську літературу.

Марціан Капела (1-ша половина V ст.) — латинський письменник і філософ; народився в Африці і виховувався в Карфагені. Відомий насамперед як автор написаної почасти прозою, почасти віршами енциклопедії, присвяченої огляду семи вільних мистецтв.

«Hisperica Famina» — збірка поетичних текстів, написаних стилізованою «вченою» латиною з численними запозиченнями грецьких і гебрейських слів; ймовірно, походить з Ірландії чи Вельсу VI ст. Зазначений стиль зародився в Ірландії і в VI–X століттях поширювався по Європі ірландськими і валлійськими монахами; ним послуговувалися, наприклад, св. Колумба (521–597) і св. Ґільда (пом. бл. 570).

Мерлін Амброзії. — це «повне ім’я» Мерліна є вимислом автора; ймовірно, Люїса надихнула тут книга Ґальфріда Монмутського (див. примітку до розділу 1.3).

ХІІІ.4

Можна ж було й здогадатися, що виделки він у вічі ніколи не бачив — у країнах Північно-Західної Європи виделки стали використовувати для їжі тільки наприкінці XVIII ст.; ще понад століття пішло на те, щоб вони поширилися серед усіх верств населення.

Ніби в тому вірші, де небо і пекло безупину вгризаються з протилежних країв у веселе Середзем’я… — йдеться про середньовічний англійський вірш невідомого автора.

…слова з Біблії про провіяну пашу — див. Іс. 30, 24.

…той рядок з Браунінга — Роберт Браунінг (1812—1889), англійський поет і драматург. Тут мова про такі рядки з його роману у віршах «Перстень і книга» (1868—1869):

White shall not neutralise the black, nor good Compensate bad in man, absolve him so: Life's business being just the terrible choice.

Біле чорне не поборе. Зло Добром поганяє в людині. Ціле життя — нестерпний вибір.

(пер. Л. Грицюка)

Fate, longaevi — fate — множина від італ. fata, «фея» (fata Morgana — італійський варіант французького Morgan le Fay; див. примітку до розділу 1.5). Longaevi (лат.) — «ті, що довго живуть»; це слово вживає, наприклад, Марціан Капела (див. примітку до розділу ХІІІ.З) на означення тих істот, про яких говорить тут доктор Дімбл. Люїс аналізує середньовічне бачення таких істот у 3-му і 6-му розділах «Відкинутого образу» (1964).

Magia, goeteia — обидва ці грецькі слова означають «чари», «магія», проте в епоху Відродження їх іноді вживали відмінно: «білу» магію називали magia, а «чорну» — goeteia або goetia (латинізована версія).

XIII.5

Німрод — старозавітний персонаж, правнук Ноя; за традицією, вважається засновником Вавилонського царства і одним із ініціаторів спорудження Вавилонської вежі.

Блез — учитель Мерліна або, за іншою версією, літописець його діянь; вперше згадується у творах французького поета Робера де Борона (XII–XIII ст.). Його ім’я, ймовірно, походить від імені валлійського барда XII ст. Блегеріса.

…я ж — звичайна людина, а не син піднебесних мешканців — див. примітку до розділу 1.3. В артурівській традиції зачаття Мерліна приписували не тільки дияволу, але й іншим безплотним істотам, не обов’язково поганим (див. примітку до розділу XIII.4 про fate і longaevi).

Віндзор — невелике місто в графстві Беркшир, на південний захід від Лондона; тамтешній замок, закладений ще Вільгельмом Завойовником в XI ст., сьогодні є літньою резиденцією британських монархів.

На моїй пам'яті був час, коли Лоґрес складався тільки з мене, ще одного чоловіка і двох хлопців, один із яких був до того ж