Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало

Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"

88
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 160 161 162 ... 180
Перейти на сторінку:

— Хоч бери й одразу після весілля заводь коханця, — пробурмотіла Ліїн, з чим і заснула.

А вранці, подумавши, зрозуміла, що гідного коханця знайти не легше, аніж гідного чоловіка. Та й не хотілося його шукати.

— А якщо я в храмі скажу «ні»? — задумливо спитала сама у себе Ліїн, і дівчина, яка заколювала складки на лікті, навіть шпильки впустила. — Цікаво, хтось зі святкових наречених колись відмовлявся виходити заміж?

Ідея теж була така собі. Швидше за все, ці новомодні «так» і «ні» взагалі не передбачаються. Вони просто покладуть долоні на камінь і приймуть благословення. А до каменю можна й підтягти. Той же добрий на вигляд імператор розлютиться і велить варті, а вартові потягнуть. І магія не допоможе.

Загалом, дурість якась. Тим більше, відмовлятися Ліїн не хотіла. Вона хотіла, щоб Змій зрозумів чому вона ображається і більше так не робив.

— А може, я також ускладнюю? — спитала у стелі Ліїн, коли сукню вкотре зняли і кудись забрали. — Як душечка зі своїми планами. А потрібне щось просте. Ага, супниця на голові потрібна. Ех…

Сукню принесли назад і стали шумно вирішувати дві чи три стрічки потрібні на передпліччях. Причому на кількість стрічок впливали традиції, в яких дівчата довго плуталися, а потім відправили наймолодшу в бібліотеку, щоб уточнити.

Ліїн сумно подивилась у дзеркало. Зелений колір їй справді личив. І такий фасон, з оголеними плечима та спідницею-дзвіночком — теж. Але як їй набридли ці нескінченні примірки. І хоч би щось сильно змінилося з ранку, навіть довжину підганяти не довелося.

— Напевно, мені ніколи не стати справжньою еланою, — зітхнувши, сказала Ліїн.

Справжні елана повинні любити вбиратися і доводити свій зовнішній вигляд до бездоганності. І якщо перше Ліїн любила, то на друге тихо сердилась, тому що вся ця бездоганність виливалася в загублений час. Різниці між нею і тим, що мало не з самого початку, якщо й була, то невелика. Іноді Ліїн взагалі здавалося, що витрачати цілий день на те, що можна зробити за пару годин — лише данина традиціям.

1 ... 160 161 162 ... 180
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"