Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата. Спадкоємці, Тетяна Гуркало"

Ромул кивнув головою.

— Тіваш посилить твою охорону. А ти постарайся посилити прибережні патрулі, бо скоро демонопоклонники десятками почнуть висаджуватися. Схоже, партрулі взагалі зайнялися своєю справою, купців обдирають, вимагаючи якісь дивні податки.

Ромул знову кивнув головою. Потім насупився, зібрався з думками і тільки наважився запитати, чи правильне припущення Радди про замкнений магічний дар, як примарний імператор, що ходив туди-сюди перед його столом, завмер з безглуздо піднятою ногою, лайнувся і, сказавши щось про небезпеку і кличе чорний кораблик, зник. Наче його й не було.

І Ромулу довелося чекати тимчасового главу служби контролю та захисту. І думати про те, що ж на Хребті Дракона трапилося і який ще чорний кораблик? І гнати від себе думки про Радду, тому що імператор поки не вирішив, як тепер поводитися з нею. Він був на неї сердитий. І водночас вдячний за допомогу. І просто хотів її бачити, щоб вона сиділа навпроти і одним своїм голосом, неважливо про що кажучи, допомагала заспокоїтися і знайти рівновагу, що похитнулася.

Такі ось протиріччя.