Читати книгу - "Гармонія (2), Анна Стоун"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Хлопець здригнувся, подивившись на неї знизу вгору.
- Навіщо ти зі мною лишилась? Адже ти могла повернутися у Зарганс!
- Я тобі це вже казала! Я тебе тут одного не лишу! Тим паче заприсяглася, що не дам тобі ні з ким ожениться!
Альбрехт ледь не відкрив рота від подиву.
– Коли ти встигла?
- Ну, було діло. - усміхнулася Рада, відвівши погляд.
Їй не хотілося говорити Альбрехту, що коли вона скинула з вежі його наречену, їй самій захотілося за нього заміж.
- Візит закінчено! Іди, Вольфрам! - двері несподівано відчинилися і ввійшов Буз.
- Чому? – підвелася Рада. - Так швидко?
- Староста так вирішив! Не хотілося б тебе виштовхувати силою! Так, що, будь ласка, йди сама!
Рада обернулася до Альбрехта, що сидів на краю ліжка, опустивши голову.
- Не здавайся. - наостанок прошепотіла йому вона. - Я тебе не віддам!
Альбрехт кивнув на ці кілька секунд на його губах з'явилася усмішка.
Раді було важко його залишати одного в такому стані. Вона просто не мала виходу. Але вона не збиралася сидіти без діла. Дурні нині закони у герцогстві, що дозволяють провернути такий обман. Рада вирішила негайно знайти Мерліна.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гармонія (2), Анна Стоун», після закриття браузера.
