Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Донья Анхела

Вже час дістати каганець, Що я тримаю під полою, Аби скоріш портрет знайти.

(Дістає каганець, що тримала під накидкою.)

Косме

(убік, до дона Мануеля)

Чи щось подібне бачив ти? Примара лагідна з тобою! Переконався, далебі, Яка вона до тебе чула? Мені свічу колись задула, Та ось підсвічує тобі.

Дон Мануель

Не вірю власним я очам! Ти тільки вимовив ту фразу, І вогник засвітивсь одразу. Прислужує нечистий нам.

Косме

Що, впевнився в моїх словах? Я не брехав тобі й раніше.

Дон Мануель

Я весь тремчу. Ні, геть скоріше!

Косме

Ти смертний, от і чуєш страх.

Донья Анхела

А ось і стіл стоїть письмовий, На нім папери.

Косме