Читати книгу - "Марні зусилля кохання, Вільям Шекспір"

гори?

 

Олоферн

Краще, mons, горба.

 

Армадо

Якщо вам завгодно назвати так гору.

 

Олоферн

Навчаю, sans question. 82

 

Армадо

Сеньйоре, сам король виявив високе бажання і захотів ушанувати своєю увагою принцесу в її шатрі на схилку дня, що груба юрба іменує «пополудні».

 

Олоферн

Вислів «на схилку дня», вельмишановний сеньйоре, є рівнозначним відповідником для пополуденного часу. Це слово вдало підібране; воно гарне і точне, сеньйоре, я запевняю вас.

 

Армадо

Сеньйоре, король - благородна людина, і, я також вас запевню, він - мій близький, справді щирий друг. Я не говоритиму довго про нашу з ним близькість... «Прошу тебе, не забувай про етикет, покрий голову!..» І це під час зовсім невідкладних та серйозних справ, які вельми важливі... Та облишмо це… Скажу вам і таке, що його величність, повірте, часом залюбки спирається на бідне моє плече і своїми королівськими пальчиками бавиться моїм вусом, тобто mustachio. 83 Але облишмо це, мій любий. Клянусь, я не байку розказую, його величність робить велику ласку Армадо, воїнові й мандрівникові, який бачив світ. Але облишмо й це. Справа в тому... Але, любий мій, тримайте сказане в таємниці... Король бажає, щоб я розважив принцесу, оту милу куріпочку, якоюсь чудовою виставою, видовищем, маскарадом, фарсом чи фейєрверком. Отож, дізнавшися, що пастор і ви, любий мій, великі мастаки швидко влаштовувати веселі забави, якщо можна так висловитись, я повідомлю вам усе, аби ви у свою чергу посприяли мені в цьому ділі.

 

Олоферн

Сеньйоре, виставте перед нею «Дев’ять героїв». Отче Натанієлю, ідеться про якусь виставу, якусь розвагу на схилку дня за нашою допомогою, з волі короля і цього люб’язного, славетного і вченого дворянина. І це робиться заради принцеси. Гадаю, найкраще показати «Дев’ять героїв».

 

Натанієль

Але де ви знайдете людей, придатних для цього?

 

Олоферн

Ісусом Навіном 84 ви будете самі; Іудою Маккавейським 85 - я чи цей галантний дворянин; цей селюк, зважаючи на його величезні кінцівки, тобто руки й ноги, буде Помпеєм Великим, 86 а паж - Геркулесом...

 

Армадо

Даруйте, сеньйоре, але ви помиляєтесь: паж ростом не більший за великий палець цього героя; він менший за кінчик його палиці.

 

Олоферн

Прошу вислухати мене. Він зображатиме неповнолітнього Геркулеса; його вхід і вихід полягатиме в тому, що він задушить змію. Я ж до цієї нагоди складу відповідний аполог.

 

Метелик

Добре придумано! Отже, якщо хтось із публіки почне мені свистати, ви можете крикнути: «Браво, Геркулесе! Ти давиш тепер змію!» - тобто обернути догану на похвалу, хоч це не кожному вдається.

 

Армадо

А що робити з іншими героями?

 

Олоферн

Я сам зіграю трьох.

 

Метелик

Тричі геройський добродій!

 

Армадо

Сказати вам щось?

 

Олоферн

Ми слухаєм.

 

Армадо

Якщо це не вдасться, ми розіграєм гротеск. Прошу йти за мною.

 

Олоферн

Via, 87 шановний Тупаче! Ти за весь час не сказав ні слова.

 

Тупак

І не зрозумів теж ні слова, пане.

 

Олоферн

Allons! Ми й тобі дамо роботу.

 

Тупак

Умію танцювати, зайнятись можу всім;

Героям буду грати,- мій барабан, як грім.

 

Олоферн

Ти ж і тупий, Тупаче, і чесний. То ходім!

 

Виходять.

 

СЦЕНА 2

 

 

Там само.

Входять принцеса, Катаріна, Розаліна і Марія.

 

Принцеса

Ми виб’ємось в багачки до від’їзду,

Якщо такі дарунки й далі йтимуть.

Я вже кругом у діамантах. Гляньте,

Це все прислав закоханий король.

 

Розаліна

А більш нічого не було від нього?

 

Принцеса

Як не було? Любовних стільки віршів,

Що ними списаний паперу аркуш

З обох боків, по берегах і всюди,

А на печаті - ймення Купідона.

 

Розаліна

Нехай із воску зліплений божок,

Та вже п’ять тисяч років він панує.

 

Катаріна

Ох, цей легкий, підступний пострибун!

 

Розаліна

Обачно з тим, хто вбив твою сестру.

 

Катаріна

Він сум, нудьгу, зневіру їй навіяв,

То й згинула вона; якби вдалась

Така, як ти, грайлива і весела,

Бабусею була б, як будеш ти:

Живе той довго, хто легкий душею.

 

Розаліна

На що цим словом натякаєш ти?

 

Катаріна

В красі чорнявій - звична легкість вдачі.

 

Розаліна

Це темний натяк- висвітли його.

 

Катаріна

Нагар не зробить світла яскравішим,

Тож натяк мій хай в темряві лишиться.

 

Розаліна

Але ж ти все і робиш в темноті!

 

Катаріна

А ти не робиш так, бо легковажна.

 

Розаліна

Я легковажна тим, що менше важу.

 

Катаріна

О, ти мені не надаєш ваги!

 

Розаліна

Адже пустого й важити не треба.

 

Принцеса

Чудово ж у дотепність ви зіграли.

Та, Розаліно, й вам діставсь дарунок.

Але від кого й що?

 

Розаліна

Я поясню.

Якби така, як ви, була я гожа,

То був би і дарунок більший. Гляньте,

Це - вірші, дякую за них Бірону.

В них розмір точний; був би й зміст правдивий.

То я б себе вважала за богиню:

Мене до тисячі красунь рівняє

І мій портрет малює там Бірон.

 

Принцеса

І схожий в чомусь?

 

Розаліна

Так, більше - в буквах, менше - в похвалі.