Читати книгу - "Арон, Олекса Мун (Alexa Moon) "

— Стій-стій! — вона намагається вирватись з моєї хватки. Намагається достукатися? Не вийде. — Арон, мені боляче!

Лера знову робить цей трюк і кусає мене за губу. Виривається й важко дихаючи, відходить від мене.

— Тобі краще піти! Ми забудемо, що тут тільки що сталося.

О, ні! Я не хочу, щоб ти це забула.

— Про що забувати, Ле-е-ра? Нічого не сталося?

— От і добре! Іди! — вона дивиться на мене суворим поглядом, намагаючись прикритися.

— А якщо я не хочу?

— Тобі доведеться! З цього нічого хорошого не вийде!

— А може, я цього й домагаюся.

— Я тобі не повія, яку ти можеш трахати, коли тобі заманеться! — вибухає криком, нарешті показуючи живі емоції. Вони підіймають з дна темної душі каламутний мул і мою планку остаточно зриває.

Я підлітаю до неї й за руку смикаю на себе.

— Я не казав, що ти повія! Але трахнути, я хочу тебе!

В її очах завмирає тривога й ледве помітна тінь страху, яка дуже швидко розсіюється. Вона дивиться на мене, а мене веде. Веде від її погляду, що пробирається під шкіру. Від її приємного запаху. Від її краси. Чому вона така гарна?…

Я помічаю родимку під нижньою губою і два маленькі кільця на середині вуха. Це сережки? Цікаво, вона має татуювання?

Опускаю руку на шию та неміцно стискаю пальці. Притягаю її до себе і Лера піддається. Підкоряється мені. Це приємно.

В її очах спалахує крихітний вогник. Гнів?

Досить!

Знову розвертаю її спиною до себе та опускаю руку на живіт. Лера здригається, коли моя рука рухається вгору, а коли я знаходжу її груди з гострою верхівкою, відчуваю, як сильно б'ється її серце.

Блядь…

Кусаю її шию, залишаючи мокрий слід. Всмоктую мочку вуха, чуючи як частішає її дихання. Але вона досі напружена, наче натягнута струна.

Не перестаючи стискати округлі груди, другою рукою прослизаю під піжамні шорти. Дурію, коли усвідомлюю, що там немає білизни. А коли мої пальці дістаються ніжних вологих складочок, я остаточно втрачаю голову. Більше немає подоби ласки. Мої рухи стають нетерплячими та смиканими.

Саме в цей момент, Лера вирішує підлити олії у вогонь, зриваючи з ланцюгів усіх чортів, які знаходяться на низькому старті:

— Якщо хтось про це дізнається… — погрозливо попереджає вона.

Далі її слова не йдуть, тому що змусивши її прогнутися, я опиняюся глибоко в ній.

Я хапаю її за шию та тягну на себе, змушуючи наші тіла зустрітися.

— Що буде, якщо хтось дізнається, що я зараз трахаю тебе на кухні?