Читати книгу - "Палай зі мною, Еліс Кларк"

Я обережно відпиваю трохи і облизую губи.

— Справді смачно, — кажу, дивлячись йому в очі. 

— Дай теж спробую, — каже і несподівано подається вперед, до моїх губ, цілуючи їх. 

По моєму тілу знову прокочується хвиля тепла, я обпираюся на стіну, щоб не впасти.

 — Здається, я вже сп’яніла, — тихо шепочу…

— Від одного ковтка? — усміхається і проводить кінчиками пальців по моїй щоці. — Мені треба слідкувати за тобою, щоб ти раптом дійсно не випила більше, мало що тоді може трапитись…

— Я думаю, що п’янію, тільки коли ти поруч, — відповідаю я…