Читати книгу - "Наречена за примусом, Кіра Шарм"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Мені сподобається, якщо ви від мене відстанете і відвезете додому!
Шиплю, вириваючи руку.
- Будь ласка. Припиніть це марення. Якщо вам справді потрібна дружина, то ви можете вибрати будь-яку! Чому я? За що мені така кара! Що я зробила вам!
Арбатов кілька секунд здивовано дивиться на мене.
А після…
Просто відкидається на спинку сидіння та починає сміятися.
Так тепло і заразливо… Прямо наче іскорки від вогню плещуться в його сміху.
– Покарання? Шлюб зі мною? Такого ще не чув! І Дана.
Він знову бере мою руку. Проводить пальцями до самого плеча, викликаючи цілий табун мурашок.
Гіпнотизує очима.
Та так…
Що мені раптом стає спекотно. Дуже.
– Ти.
Шепче мені прямо на вухо, майже торкаючись губами мочки вуха.
– Що?
Видихаю, сама не впізнаючи свого голосу.
– Ти, Дано. Просто Олександр. Майбутнього чоловіка по батькові і на ви не називають.
Це так інтимно! А ще його божевільний запах. І те, як він погладжує мою долоню, злегка стискаючи пальці.
Від цього можна збожеволіти.
І моє серце здригнулося. Він огортає. Зводить з розуму! Треба визнати, що Арбатов найблискучіший і найшикарніший чоловік із усіх, яких я тільки коли-небудь бачила!
Він усувається, відпускаючи мою руку. І стає холодно. Навіть здригаюся. Хочеться все повернути! І просто розтанути від його близькості! Але я мушу триматися! Повинна!
– Приїхали.
Він виходить, відчиняючи двері з мого боку. Подає мені руку, і я…
Чорт. Я припускаю слабкість! Простягаю йому свою руку у відповідь, помічаючи, як він усміхається від моєї слабинки!
––––––––––––––
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречена за примусом, Кіра Шарм», після закриття браузера.
