Читати книгу - "Наречені на свята, Лана Кохана"

— Ти прекрасно розумієш, про чиї заручини йдеться.

Повіки, як ведеться, почали злипатись вкрай невчасно. Я мружилася, намагаючись рідше кліпати очима, але від того тільки швидше виснажувалася.

— Ти мене не змусиш.

— Ти мене недооцінюєш.

Тільки не спи, тільки не засинай.

— Мама тобі не дозволить.

— Не хочеться тебе розчарувати, та вона вже гідно оцінила твою майбутню...

А бодай би йому абищо!..