Герман мене не помічає. Він відстороняється першим і відкриває дівчині пасажирські двері автомобіля, куди та радісно сідає. У мене ж посилюється біль у грудях. Хтось би сказав, що це банальні ревнощі, але це не так. Подібне відчуття було тоді, коли я дізналася про зраду Дана.
Рот кривиться у посмішці, коли я знову згадую гучні слова. Дожила до четвертого десятка, але так і не перестала вірити чоловікам. Хах, життя мене нічому не вчить.
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ти станеш моєю, Zhelizna», після закриття браузера.
