Читати книгу - "Українська література 17 століття"

бл. 424 до н. е.) — давньогрецький письмеи-ник-історіограф, автор «Історії», що містить опис греко-перських воєн V ст. до н. е. і охоплених ними земель, у тому числі і північного Причорномор’я.

24 Апполліоній (Апполлоній) — мабуть, Апполлоній Родоський (бл. 295—215 до н. е.), давньогрецький поет і граматик; очолював Александрійську бібліотеку; прагнув відродити старовинний епос; автор поеми «Аргонавтика».

25 С а б е л л і к у с — мабуть, Сабеллік, Марк Антоній Коккіо (1436— 1506), італійський історик і ритор, автор праць з історії Венеції.

26 Страбон (бл. 63 до н. е.— бл. 24 н. е.) — давньогрецький географ та історик, автор твору «Географія», в якому зібрано відомості про країни західної та південної Європи, Малої Азії, північного і східного Причорномор’я, зокрема про розселення племен у Криму та пониззі Дніпра, про скіфів і роксоланів.

27 Гвагнін (Гваньїні) Александр (1538—1614) — польський історик-хроніст, за походженням італієць; автор історико-географічного «Трактату про дві Сарматії, азіатську і європейську, і про те, що в них є». Тут подаються відомості про польські, литовські, білоруські та українські землі. Автор «Короткої хроніки Польщі».

28 Каппадокія — східна частина Малої Азії.

29 ... брата А с к а н о в о г о...— Мабуть, ідеться про Аскона Педіана (9—76), давньоримського філолога й історика, автора комен-таря До промов Ціцерона. Його історичні праці відомі тільки з цитат і переказів.

30 ... гори Рифайськ і...— За уявленнями стародавніх греків і римлян, гори на півночі, з яких беруть початок ріки Дунай, Дніпро, Дон, Волга.

31 Троянська війна — війна давніх греків із малоазіатським містом Троєю; час її традиційно визначають 1194—1184 pp. до н. е.

32 І л л і р и к (Іллірія) — історична область у південно-західній частині Балканського півострова; в давнину була заселена іллірійцями; з І ст. до н. е. стала римською прбвінцією; в V ст. її завоювали готи; в VI ст, почала заселятись слов’янами, які згодом утворили тут кілька держав.

33 П л і н і й Секунд Старший Гай (23—79) — давньоримський учений і державний діяч, автор «Природничої історії»; описав тогочасні германські землі і війну римлян з германцями.

34 Троя — місто-держава на північно-західному узбережжі Малої Азії, зруйнована на початку XII ст. до н. е. під час Троянської війни.

35 Антенор — персонаж давньогрецької міфології; троянець; був прихильником миру з греками; по зруйнуванні Трої заклав на Італійському півострові місто Патавію (Падую), за іншими переказами — місто Кирену, де обожнювались його нащадки.

36 Море Венеди н ське — Адріатичне море.

37 А т т і л а (? — після 453) — вождь гуннського союзу племен з 434 p.; поширив свою владу на схід — до Волги, на захід — до Рейну, на північ — до Островів Датського архіпелагу, на південь — за Дунай. Його військо спустошувало землі Східної Римської імперії, північної Італії, доходгіло до Рйма і воювало в Галлії.

38 Цимбри, кіммерійці — кочові племена, що на початку І тисячоліття до н. е. заселяли південні надчорноморські степи; ходили в походи на держави Малої Азії; в VII ст. до н. е. скіфи відтіснили їх в Азію і на захід; в Карпатській котловині західні цимбри були асимільовані, зокрема, фракійцями.

39 Таврика — Кримський півострів.

40 Меотійське болото — Азовське море.

41 Кіммерійці босфорські;— цимбри, кіммерійці, які жил» над Босфором кіммерійським, тобто над Керченською протокою; y.Y .FJ-до н. е. внаслідок об’єднання грецьких міст-колоній тут виникла Боспорська держава, яка в IV ст. розпалася під натиском гуннів.

42 Черкаси, п’ятигорці — жителі північного Кавказу.

43 Діодор Сі куль (Сіцілійський; бл. 80—21 до н. е.) —давньоримський історик; автор твору «Бібліотека», який викладав всесвітню історію від початку до галльської війни Цезаря, тобто до 60 р. до н. е., і містив відомості з географії, етнографії та історії культури.

44 Шведи — давні скандінави, свеони.

45 Мітрідат — тобто Мітрідат VI Євпатор (132—63 до н. е.), цар Понтійського царства, що з II ст. до н. е. існувало на території теперішніх Іраку й Туреччини; підкорив Колхіду, Малу Вірменію, Боспорськс царство, Херсонес, Ольвію; тричі воював з Римом.

‘ш ... з .... царем ... парте ь к и м ...— тобто царем Парфії, країни в Азії, на південь від Каспійського моря; її населення — парти, парфяни -залежало від Ассірії, Мідії, Персії та імперії Александра Македонського; у ПІ ст. до н. е. заснувало власну державу, яку, зрештою, підкорила Персія.

47 Т р о г у с П о м п е ю с (І ст. до н. е.— І ст. н. е.) давньоримський історик, автор «Історії Філіппії», в якій намагався трактувати світову історію з позицій македонських царів; описав, зокрема, Скіфію.

48 ГІавсаній Перігет (бл. 115 — після 180) — грецький письменник, автор твору «Мандри по Елладі», де подає чимало історичних, географічних, міфологічних відомостей.

49 ... Е р і к, воєвода короля дунського (котрий по тому був королем шведським)...— Йдеться, мабуть, про Ері-ка VIII Святого, шведського короля (1155—1160), який запровадив у Швеції християнство (Ерік — ім’я дев’яти датських і чотирнадцяти шведських королів).

50 Істрія — півострів у північно-східній частині Адріатичного моря; був заселений іллірами і кельтами, романізований римлянами, захоплений готами, потім візантійцями; у VII ст. підкорений Карлом Великим; слов’яни почали тут осідати з VI ст.; в XIII ст. Істрією заволоділа Венеція.

51 Далмація — римська провінція, що обіймала більшу частину сучасної Боснії, Чорногорії, західної Сербії і приморську частину Хорватії; первісно була заселена іллірійцями і кельтами, романізована римлянами; у VI—VII ст. спустошена аварами і слов’янами та заселена племенами сербів і хорватів; у IX ст. нею заволодів Карл Великий; тут змагалися слов’янські держави, Візантія, Венеція, Угорщина та сіцілійські норманни. За раннього середньовіччя відігравала істотну економічну й культурну роль.

52 М і з і я (Місія, Мезія) — місцевість між нижнім Дунаєм і Балканами, населена фракійськими племенами; у І ст. була римською провінцією, у IV ст. тут осіли готи, в VI—VII — слов’яни, наприкінці VII ст. сюди вторглися протоболгари (тюркські племена з-над Волги) і разом зі слов’янами утворили Перше Болгарське царство (680—1081).

53 Албанія — країна у південно-західній частині Балканського,півострова, заселена грецькими колоністами та іллірійськими племенами; у