Читати книгу - "Соло бунтівного полковника. Вершина"

У зв’язку з отриманими серйозними даними, що дають всі підстави для більш ретельного вивчення Божка А. І., вважаю за необхідне після його перевірки за оперативними обліками завести стосовно нього оперативну справу.

Начальник відділу Управління боротьби з тероризмом СБУ

підполковник Яруга В.М.

«Оце вже дещо ближче до діла. Як то кажуть, уже тепліше. Хоча займатися одним і тим самим об’єктом кілька підрозділів без погодження не мають права. Якщо розвідка дізнається, що ми намагаємося забрати в них їхній хліб, буде скандал. Навіщо це нам? Тим більше, нічого не зрозуміло з цим Божком. Навіть за оперативними обліками ще не перевірений. Хоча вже видно, що Яруга виконав чималеньку роботу. Є в нього оперативний нюх, є».

Так роздумуючи, Зорій узяв черговий документ і, прочитавши кілька рядків, остовпів. Знову перечитав початок документа, потім і весь. Полковник відкинувся на спинку стільця й зплющив очі.

Адам Божко зняв куртку і просто в туфлях упав на ліжко. Він сьогодні находився. Якби просто зробив те, що треба, а не крутив карусель містом, позбавляючись умовного хвоста, то так би не заморився. Але ретельне виконання інструкції — запорука успіху. Він робить серйозну справу, тому тут дрібниць не повинно бути. Від цього залежить не лише успіх запланованих заходів, а й життя його самого.

Але довго відлежуватися Божко не мав права. У пакеті, що він приніс і який тепер лежав на тумбочці в коридорі, було те, заради чого Адам Іванович і колесив півдня містом.

Чоловік підвівся, вийшов у коридор, дістав з пакета батон і зайшов на кухню. Коли завісив штори в кімнаті, Божко розламав батон. У руках опинився невеличкий пенал. Діставши з нього папірець, мужчина кинув пенал у раковину й пустив холодну воду. Пенал тут же розчинився і зник у каналізації. Божко перейшов до іншої кімнати, взяв з полиці книжку Стендаля «Червоне і чорне» і розгорнув на потрібній сторінці…

Коротка інструкція резидента ЦРУ лише підтверджувала ті настанови, які агент «Амур» отримав раніше, зокрема й під час перебування Божка в Сполучених Штатах. Він повинен активізувати роботу з пошуку підходів до людини, яка шаленими темпами набуває авторитету в Україні і яка в перспективі може стати наступним керівником держави. І хоча в американців був свій кандидат у Президенти України, вони як реалісти розуміли, що треба об’єктивно оцінювати можливості тієї чи іншої людини. На даний час Божко має чіткі завдання щодо певної особи, і він знає, як виконати завдання своїх господарів.

Прочитавши розшифрований текст інструкції, Божко набрав у порцелянову чашку гарячої води й опустив туди аркуш, який дістав з батона, а потім спалив папірець із текстом, який щойно написав, розшифровуючи інструкцію.

Агент «Амур» як справжній українець пам’ятав перефразоване прислів’я щодо небажаності залишати на завтра те, що можна зробити післязавтра. Але попри шалену втому почав діяти згідно з істинним змістом відомого крилатого вислову, тобто за можливості невідкладно робити те, що потрібно. Божко взяв папір і почав писати:

«Завдання продовжую виконувати. Згідно з новими інструкціями свої дії скорегую. Мною проведено відповідну роботу стосовно об’єкта «Несамовита». Розроблено підхід «до тіла». Перші кроки можна вважати успішними. Ваші припущення виявилися правильними: заступник міністра набирає політичної ваги і виходить в уряді на перші ролі. Як підтверджують незалежні одне від одного джерела, «Несамовита» є одним з найбільш вірогідних претендентів на посаду Прем’єр-міністра, а можливо, і Президента. Прошу підготувати забезпечення технічного документування моїх «близьких» стосунків з об’єктом для подальшого використання матеріалів як компрометуючих. Подальший контакт з Вашим кур’єром вважаю ризикованим. Зв’язок каналом N. У разі непередбачених обставин (все ж об’єкт «Несамовита») прошу дозволу скористатися для відступу варіантом Z. Бажано б забезпечити мене конфіденційною розвідувальною інформацією, отриманою з владних джерел, щодо спроб впливових угруповань просувати своїх людей на вершину

влади. Це допомогло б мені у прийнятті необхідних правильних рішень. Ми на порозі вирішальних подій в країні. Потрібне також вагоме фінансове забезпечення. Амур».

Божко знову розгорнув книжку «Червоне і чорне» й почав зашифровувати написане.

З документа, який Зорій щойно прочитав, виходило, що Яруга справді недаремно їсть есбеушний хліб. Тільки великий професіонал міг з тисяч мегабайтів непотрібної аналітичної всячини, що тиняється комп’ютерними мережами української спецслужби, звернути увагу на майже непомітну деталь, малозначущий для пересічних співробітників факт, а саме — вивчення шляхів доступу Адама Івановича Божка до заступника міністра економіки України Валентини Ромниченко. Усі документи, які лежали на столі перед Богданом Даниловичем, окремо самі по собі нічого не важили. Але разом…

Так-так-так! Он воно куди все котиться! Ну, що ж, це дуже добре, панове колеги невідомо поки що яких спецслужб. Отутечки ви і зламаєте свої нахабні зубки.

Зорій пошкодував, що відпустив Яругу. Зараз би вони й розробили план наступних дій. Хоча… якщо відразу зреагувати на зібрану підполковником інформацію, то Ярузі стане все зрозуміло щодо справжніх планів Зорія. А полковник цього не хотів. Принаймні поки що.

Це було не те щоб розчарування, а лише сум за