Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата. Спадкоємці, Тетяна Гуркало"

Знову подивилася на море і побачила дивне тремтяче марево над водою.

Тепло під лопаткою посилилося і марево потемніло, а потім почало ділитися на крихітних комашок. І Ліїн не одразу зрозуміла, що це кораблі.

— Ой, — сказала вона, зрозумівши. Навіть миску з капустою впустила. — Це ж…

Птахів над морем, як на зло, не було.

І тепло під лопаткою почало зменшуватися, а разом з цим комашки-кораблі ставали дедалі тьмянішими і поступово зливалися з морем.

— Та їх ніхто не побачить! — зрозуміла Ліїн і побігла до сходів.