Читати книгу - "Том 10"

за які я тепер взялас ь...— Леся Українка в цей час вивчала марксистські праці в питань тюлітико-екопомічного розвитку суспільства.

216. ДО Л. М. ДРАГОМАНОВОЇ. 26 березня, 3 квітня 1807 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 185—186.

Подається за машинописною копією (ф. 2, № 1548).

...У мерла Гал я...— Ганна Миколаївна Дегеп, дочка М. В. Ко-валевського. Покінчила самогубством, кинувшись під поїзд.

Водовозов Василь Васильович (Ші4—1933) — російський публіцист, працював у «Вестиику Европы». З 18% р. жив у Києві. Після 1917 р. білоемігрант.

217. ДО О. П. та П. А. КОСАЧІВ. 15 травня 1897 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 188.

Подається за автографом (ф. 2, № 99).

...В опрос об издании «Ежегодник а»...— Налагодити випуск періодичного видання Київському літературно-артистичному товариству не пощастило. Лише 1901 р. вийшов «Сборник Киевского литературно-артистическото общества» російською мовою з повідомленням редакції, що «малорусский отдел «Сборника» вый-дет или отдельным приложением к настояіцему «Сборпику», или войдет в следующий». Останнє видання не було здійснено.

...Щ об москалі не д о с т у п и л п с ь...— Тобто щоб листи не потрапили до рук жандармів і поліції, що робили обшуки, шукаючи доказів про революційну діяльність людей, які були під негласним наглядом поліції. До таких людей належала і Леся Українка.

218. ДО О. А. ТЕСЛЕНКО-ПРИХОДЬКО. 29' травня 1897 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 189.

Подається за автографом (ф. 2, № 463).

Тесленко-Приходько Олена Аитопівпа (тьотя Єля; 1§45 — ?) — тітка Лесі Українки, активпий діяч народницького революційного руху 70-х років. Жила спочатку в Києві, завідувала тут створеним за її ініціативою притулком для дітей робітників, а з 1878 p.— в Петербурзі, де вчилася на акушерських курсах і працювала в лікарпі. В 1879 р. її заарештовано і заслано спочатку в Олоиецьку губернію, а з 1881 р. відправлено етаном у Сибір (див.: Деятели революционпого движепия в Россіш. Био-библиографиче-

ский словарь. Т. 2. Вып. 2. М., 1930, с. 658—659). У 1881 р. в Києві опублікована окремим виданням «поема-билиця» О. А. Тесленко-Приходько «Ганна» (під псевдонімом «Ластівка»).

219. ДО П. А. КОСАЧА ТА СЕСТРИ ОКСАНИ,

2 червня 1897 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 190.

Подається за автографом (ф. 2, № 115).

Я з е в и — домовласники, у яких Косачі наймали в Києві квартиру (Назар’ївська, 21).

220. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 2 липня 1897 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 191—192.

Подається за автографом (ф. 2, № 164).

Напсен Фритьоф (1861—1930) — визначний норвезький мандрівник, дослідник Північного полюса, автор книги «Удвох біля 86 градуса», яка в той час з’явилася друком у Росії.

221. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 2 липня 1897 р. Ялта

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 274).

222, ДО П. А. КОСАЧА. 12 липня 1897 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 192—193.

Подається за автографом (ф. 2, № 116).

G а п є ж к о Кирило Михайлович (1857—1928) — київський хірург, у якого лікувалася Леся Українка.

...В о ми о ги х отпошепиях вредн о.— У Києві посилились обшуки і арешти революційних діячів. Леся Українка натякає на те, що їй слід перебути цей час поза, Києвом.

223. ДО О* П. КОСАЧ (матері) ТА О. П. КОСАЧ (сестри),

18 липня 1897 р, Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 193—194.

Подається за автографом (ф. 2, № 165),

...На Ваші іменини...—11 липня (ст. ст.) за церковним календарем день пам’яті київської княгині Ольги.

Для «саламандри» воно якраз...— За легендою, саламандра — це дух, що жив у вогні і уособлював вогняну стихію. Леся Українка говорить про себе, що вона добре переносить спеку.

...Для сибірсько-ризьких звичайок...— Це про тітку Олену Антонівну Косач (Тесленко-Приходько), яка тривалий час жила на засланні в Сибіру, а постійно проживала в Ризі.

224. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 2 серпня 1897 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 194—195.

Подається за автографом (ф. 2, № 166).

Мержинський Сергій Костянтинович (1870—1901) — активний член соціал-демократичних гуртків, один з перших пропаган-дистїв марксизму в Києві та Мінську, був направлений до Лесі Українки, очевидно, з якимось дорученням від соціал-демократич-ного гуртка. За спогадами його партійних товаришів, він був гаряче відданий ідеям наукового соціалізму, цілком захоплений служінням народові, його революційній справі (див.: Тучапский П. Л. Из пережитого. Одесса, 1923; Крыэісановская-Тучапская В. Г. Из моих воспоминаний.— «Каторга и ссылка», 1930, № 6, с. 43).

С. Мержинський сприяв глибшому ознайомленню Лесі Українки з соціал-демократичним рухом, із марксистською літературою, зокрема з «Капіталом» К. Маркса, допоміг їй налагодити співробітництво з петербурзьким журналом «Жизиь», у якому вона виступала з рядом літературно-критичних статей, позначених гострою актуальністю та соціалістичною ідейністю. Образ Меряшиського надихнув Лесю Українку на створення ряду ліричних поезій та драматичної поеми «Одержима».

225. ДО Л. М. ДРАГОМАНОВОЇ. 17 серпня 1897 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 187—188.

Подається за рукописною копією (ф. 2, № 1548). Автограф не відомий.

Датується за першодруком.

226. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). Серпень 1897 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 195—196.

Подається за автографом (ф. 2, № 276).

Датується за змістом на підставі вказівки на 15 серпня. Верхня частина автографа з датою відірвана.

227, ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 26 серпня 1897 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 196.

' Подається за автографом (ф. 2, № 275).

Пишу перед виїздом наших...-В Криму з Лесею Українкою відпочивали брат Михайло та його дружина з матір’ю. Через них поетеса передала цей лист.

...П осредником при знакомстві Тучапського з Л і д о ю...— У березні 1897 р. в Києві відбулася конференція представників місцевих соціал-демократичних груп і петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу», на якій було прийнято рішення скликати з’їзд партії і налагодити видання нелегальної загальпоросійської соціал-демократичної «Рабочей газеты». Одним з редакторів нової газети став