Читати книгу - "Тарас Шевченко та його доба. Том 1"

про Тараса Шевченка. С. 40 – 41.

321

Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: у 12 т. Т. 1. С. 109.

322

Микита Григорович Шевченко (1811 – 1870) – брат Т. Г. Шевченка. Був добрим теслею і стельмахом, навчав цього ремесла й Тараса. Як старшому братові поет надсилав йому гроші для допомоги рідним: у 1843, 1845 і 1859 рр. гостював у нього. Після зустрічі у 1859 р. Шевченко почав клопотатися про звільнення з кріпацтва братів Микити та Йосипа і сестри Ярини і при сприянні літературної громадськості добився цього. М. Г. Шевченко зустрічав домовину брата Тараса в Києві й супроводив її до Канева. Доглядав могилу поета. Подав важливі відомості дослідникам життя Шевченка (Шевченківський словник. Т. 2. С. 350).

323

(лат.). За професією.

324

О. Кониський. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя. Т. 1 – 2. С. 57 – 59.

325

Тарас Шевченко. Зібрання творів: у 6 т. Т. 6. С. 196 – 197.

326

У ті часи у російських панів було в моді розписувати покої al fresco (лат. – настінний живопис).

327

Двогривеник.

328

Відомості про перебування Шевченка з паном Енгельгардтом у Варшаві нічим не підтверджуються, натомість відомо, що подібні події відбувалися у Вільні: Тарас міг навчатись у Й. – Б. Лампі, який працював у Вільні з жовтня 1829-го до червня 1830 року. (Михайло Чалий. Життя і твори Шевченка. С. 230.) (Коментар В. Л. Смілянської.)

329

Йоганн Батіст Лампі (1775 – 1837) – австрійський художник-портретист, працював у Вільно. (Там само. С. 247.)

330

За вірогідність цього факту може поручитися п. Забіла, близький Шевченків приятель.

331

Спогади про Тараса Шевченка. С. 48 – 52.

332

Микола Михайлович Білозерський (1833 – 1896) – український фольклорист і етнограф буржуазно-ліберального напрямку. Брат Василя Білозерського. В статті «Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц (1831 – 1861 гг.) опублікував свої записи спогадів знайомих Шевченка – В. М. Забіли, В. В. Тарновського (старшого) О. Ф. Сенчила-Стефановського, А. І. Лизогуба, М. М. Лазаревського та ін. У статті є цінні біографічні відомості про Шевченка. Проте вона має й фактичні неточності. (Шевченківський словник. Т. 1. С. 71).

333

Н. Белозерский. Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц // Киевская старина. 1882. Октябрь. С. 68 – 69. Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників. С. 22.

334

Лев Михайлович Жемчужников (1829 – 1912) – художник, відомий серією реалістичних естампів «Живописная Украина», фольклорист і письменник. У родині Жемчужникова поет знаходив співчуття до його тяжкої долі. (Примітка складачів збірки спогадів.)

335

Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників. К., 1958. С. 7 – 8.

336

Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: у 12 т. Т. 3. Драматичні твори. Повісті. К., 1993. С. 112 – 116, 130.

337

Йонас Рустемас (Рустем; 1762 – 1735) – литовський художник, за походженням вірменин, автор портретів і жанрових картин. Викладав малювання у Віденському університеті (1798 – 1832). Припускають, що Шевченко вчився у Рустема, відвідував його лекції. Поет згадував про Рустема в листі до Б. Залеського 10.ІІ.1835 р., відмічаючи, що рисунок є основою живопису (Шевченківський словник. Т. 2. С. 186 – 187).

338

Військовий губернатор Віленської губернії.

339

У Вільні, городі преславнім… Балтійські зорі Тараса. С. 63.

340

Мова йде про Віленський університет, який після польського повстання (1830 – 1831) був перетворений на лазарет.

341

Бакаляври – тут: студенти.

342

Остра брама – міська брама у Вільні з іконою Богородиці, перед якою зазвичай скидали шапки.

343

Любськ – замок над Вілією. (Примітка Шевченка.)

344

Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: у 12 т. Т. 2. Поезія. 1847 – 1861. С. 153 – 155.

345

Це той самий В. П. Обручов (1793 – 1866), що згодом став оренбурзьким генерал-губернатором, командиром окремого Оренбурзького корпусу, під «началом» якого Шевченко відбув близько чотирьох років заслання, щоб у «Щоденнику» від 3.ІХ.1857 р. згадати його як «корпусного єфрейтора» «та гнусного єфрейтора». (У Вільні, городі преславнім… Балтійські зорі Тараса. С. 204.)

346

У Вільні, городі преславнім… Балтійські зорі Тараса. С. 203 – 207.

347

Підкреслено нами – автори.

348

Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників. С. 23.

349

Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників. С. 23 – 24.

350

Григорій Леонтійович Ткаченко (роки народження і смерті невідомі) – російський архітектор. Старший брат Д. Ткаченка і Ф. Ткаченка. Колишній кріпак. У 1835 році здобув звання некласного художника-архітектора. Знайомий поета з часу навчання у В. Ширяєва. Зберігся лист Шевченка до Г. Л. Ткаченка, написаний у 1841 р. (Шевченківський словник. Т. 2. С. 269).

351

Денис Леонтійович Ткаченко (н. 1821 р. – рік смерті невідомий) – російський архітектор, академік Петербурзької академії мистецтв (з 1859 р.) Брат Г. Ткаченка і Ф. Ткаченка. Колишній кріпак. З 1835 р. – сторонній учень Петербурзької академії мистецтв. Знайомий Шевченка з часу навчання поета у В. Ширяєва. Від Д. і Ф. Ткаченків Шевченко міг дізнатися про теми, що їх пропонували для роботи учням Академії. (Там само.)

352

Федір Леонтійович Ткаченко (1819 – 1885) – вчитель малювання в Полтавській гімназії. Колишній кріпак. На початку 30-х рр. працював учнем у артілі В. Ширяєва. В грудні 1834 р. Ткаченка та його братів Якова, Григорія та Дмитра поміщики відпустили на волю. В 1835 – 1842 рр. учився в Академії мистецтв під керівництвом К. Брюллова. 20.V.1842 р. здобув звання вчителя малювання в гімназіях. Шевченко познайомився і подружився з Ткаченком у В. Ширяєва. В 1841 – 1842 рр. жили на одній квартирі. Поет не раз згадував Ткаченка у листах до Г. Ткаченка, Я. Кухаренка й С. Гулака-Артемовського. Збереглися чотири листи Шевченка до Ткаченка з 1860 і 1861 рр. і два – Ткаченка до поета. 1860 р. Ткаченко залишив спогади про Шевченка, уривок з яких опублікований в журналі «Древняя и новая Россия» (1875, № 6) (Там само. С. 270).

353

У Вільні, городі преславнім… Балтійські зорі Тараса. К., 1980.

354

Іван Максимович Сошенко (1807 – 1876) – український художник, педагог. Друг Шевченка. Вчився в Петербурзькій