Читати книгу - "Українська література 17 століття"

—турецький полководець, командував турецьким військом в чигиринських походах.

“Ромодановський Григорій Григорович (? —1682) — російський державний і військовий діяч; князь, боярин, окольничий; учасник російського посольства на Переяславській раді 1654 p.; один із воєвод

російської армії у війні проти Польщі 1654—1656 pp.; протягом тривалого

часу очолював російське військо на Україні, зокрема під час Чигиринської війни 1677—1678 pp., активно втручаючись в політичну боротьбу різних козацьких старшинських партій; вбитий під час повстання у Москві.

56 Самуйлович Іоанн (Самойлович; ? —1690) — гетьман України в 1672—1687 pp.; боровся проти гетьмана Петра Дорошенка, очолив українське військо під час Чигиринської війни 1677—1678 pp., 1687 р. скинутий з гетьманства і засланий в Сибір

5г Агаряни — мусульмани, зокрема татари; за біблійною легендзю, мусульманські народи — нащадки Ізмаїла, сина праотця Авраама і його рабині-наложниці Агарі.

58 П и м е н Великий — ранньохристиянський подвижник, єгипетський пустельник.

ss ...часть животворящаго древа креста господ-н я... Церковна реліквія. Паломники приносили з Палестини шматочки дерева, що сприймалися за частинки хреста, на якому було розп’ято Ісуса Христа; їм приписувалися чудодійні властивості.

60 Самойлович Симеон син гетьмана Івана Самойловича, стародубський полковник.

01 Б у ж и н — село на Дніпрі, на південний схід від Чигирина, пристань, замок, перевіз через Дніпро, плавні, поле.

62 Черкаси місто на Дніпрі, відоме з XIV ст.

63 Т я с « и н річка па Черкащині, права притока Дніпра з містами Кам’янка, Сміла, Чигирин.

64 ... к т> в ьі в о з у... К у в Із. ч и п с к о м у.— Узвіз до річки Тясмину в Чигирині.

ю ... отца Сергія, игумепа радонежекаг о...— Сергій

Радонезький, в миру Варфоломій (1314—1392), російський церковний діяч,

з боярського роду, засновник Троїцько-Сергіївського монастиря; вважався покровителем російського воїнства.

ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ Фрагменти

Вперше надруковано: Летопись Самовидца о войиах Богдана Хмель-пицкого и междоусобиях, бьівших в Малой России по его смерти. Доведена продолжателями до 1734 года..— Чтения в обществе истории и древностей российских 1846, кп.1, с. 1—72; кн. 2, с. 73—152 (материальї общественньїс); Летопись Самовидца по новооткрьітьім спискам с гіриложением трех малорусских хроник: «Хмельницкой», «Краткого описання Малороссии» и «Собрания исторического». Изданьї Временною комиссиею для разбора древних актов. К., 1878.

Фрагменти подаються за вид.: Літопис Самовидця. К-, 1971.

Це пам’ятка української історіографії XVII ст., написана тогочасною книжною мовою. Літопис охоплює події 1648—1702 pp. Його автором вважають Романа Онисимовича Ракушку-Романовського (1623—1703) — козацького діяча, що походив з ніжинських реєстрових козаків. Він учасник визвольної війни 1648—1654 pp.; у 1658—1663 pp. — ніжинський, сотник; у 1663—1668 pp.— генеральний підскарбій. Через ворогування з гетьманом Дем’яном Многогрішним переселився на Правобережжя, у Брацлав, де став протопопом міської церкви, а з 1672 р. до смерті був священиком у Старо-дубі. Будучи противником шляхетської Польщі, султанської Туреччини, Кримського ханства, виступав за возз’єднання України з Росією Літопис містить чимало фольклорних елементів і цікавих з історико-літературиого погляду оповідань, описів, характеристик, образів і мотивів.

1 Ілляш Іван.— Йдеться, мабуть, про Караїмовича Ілляша (? — 1648), військового осавула реєстрових козаків, прихильника польського панування на Україні. В квітні 1648 р. разом з Павлом Барабашем він очолював загін реєстровців, який на човнах вирушив з Києва до Кодака для придушення повсталих запорожців. Та підвладні йому козакй скликали раду, на якій Ілляша, Барабаша і їхніх прихильників було вбито. Самі ж козаки під Жовтими Водами пристали до війська Богдана Хмельницького.

2 Чаплинський Данило — чигиринський підстароста, польський шляхтич.

’Конєцпольський Олександр (1620—1659) —польським

полковник, коронний хорунжий, один із керівників польської армії, розбитої військом Богдана Хмельницького під Пилявцями.

4 Владислав IV Ваза (1595—1648) — король Речі Посполитої

з 1632 р.

5 Низ — у XVI—XVIII ст. так називали нижню течію Дніпра та прилеглі до неї місцевості, де селилися запорожці.

6 Лима н.— Йдеться про Дністровський лиман, затоку на північному узбережжі Чорного моря, у яку впадають Дніпро і Південний Буг.

' Іугай-бей (? 1651) —перекопський мурза; у 1648—1651 pp.

за наказом кримського хана Іслама-Гірея III очолював татарську кінноту, яка воювала разом з військом Богдана Хмельницького.

8 Потоцький Миколай (? —1651) — польський магнат, державний

і військовий діяч, в 1646 р. великий коронний гетьман; керував придушенням селянсько-козацьких повстань на Україні; під час Корсунської битви

І (>48 р. був захоплений козаками Богдана Хмельницького у полон і переданий кримському ханові; визволився за великий викуп; командував польсько-шляхетським військом у Берестецькій битві 1651 p.; брав участь у підписанні Білоцерківського договору 1651 р.

9 Калиновський Мартин (? —1652) — польський магнат, військовий діяч; в 1635 р.— чернігівський воєвода, з 1646 р.— польний гетьман, з 1651р.— великий коронний гетьман; один з керівників польсько-шляхетського війська у Корсунській битві 1648 p., потрапив у полон до кримських татар; визволився за викуп у 1650 p., брав участь в облозі Вінниці 1651 p., в Берестецькій битві 1651 p., після укладення Білоцерківського договору нещадно розправлявся з українським населенням, відновлюючи польсько-шляхетське панування на Брацлавщині та Чернігівщині; очолював польське військо в Батозькій битві 1652 p., під час якої загинув.

10 Потоцький Стефан (? 1648) — син Миколая Потоцького;

командуючий авангардом польсько-шляхетського війська в Жовтоводській битві 1648 p., під час якої загинув.

11 Княжі Байраки — урочище у верхів’ї річки Саксагані.

12 Росава — річка на Черкащині, ліва притока Росі.

13 Тишкевич Януш — польський воєвода у Києві.

14 Домінікани — католицький чернечий орден, заснований святим Домініком 1215 p.; боролися за зміцнення папства, проводячи експансіоністську політику, зокрема і на східно-слов’янських землях.

15 Бернардини — католицький чернечий орден, заснований святим Бернардом з Клерво (1091 —1153), одним із видатних західних учителів церкви; ченці-бернардини відзначалися суворою, аскетичністю, займалися сільським господарством.

16 Вишневецький Ярема (Ієремія; 1612—1651) магнат, що походив з українського князівського роду. Прийнявши католицтво, всіляко насаджував його у . своїх маєтностях (Лубенщина і суміжні з нею землі Лівобережжя); жорстоко придушував селянсько-козацькі рухи, брав активну участь у битвах із військами Богдана Хмельницького (Збараж, Берестечко).

17 ... з сином своїм Михайлом...— Йдеться про Вишневе-цького Михайла (1638—1673), сина Яреми Вишневецького, польського короля з 1669 р. За його правління турецький султан Магомет IV змусив Польщу підписати Бучацький мир, за яким Туреччина захопила всю Правобережну Україну з Кам’янцем-Подільським.

Олексій Михайлович (1629-—1676) — російський цар

з 1645 р.

19 Бутурлін Василь