Читати книгу - "Історія України-Руси. До року 1340"

49) Ib. c. 101. Подібні медальони знайдені в Рязани, числом три, і крім того пара великих ковтків з образками, та дві осібні іконки; між ними дві іконки уважають ся візантийськими, решта — свійської роботи — Кондаков ор. c. c. 84 і далї.

50) Ханенко Древности ПриднЂпровья V табл. XXXII.

51) Каталогь укр. древностей коллекціи В. В. Тарновскаго таб. І ч. 94, 95.

52) Кондаков ор. c. 150т-3 і табл. VIII.

53) Археол. лЂтоп. Юж. Рос. 1903, c. 105.

54) Розложене в порядку церковного читання (άπρακoς).

55) Іпат. c. 608.

56) Себто кн. Мстислава.

57) Запись у Срезневского Памятники древ. письменности с. 52. Новійше виданне євангелия в Изданіях общ. древ. письм. ч. 123: Мстиславово евангеліе начала XII вЂка въ археологическомъ и палеографическомъ отношеніяхъ, вид. П. Симони, 1904. Теперішний філїґран Кондаков признає за пізнїйший (Рус. древн. V c. 46), але він виходить з гадки, що старий філїґран був зроблений в Царгородї. Про староруську технїку оправи нова праця тогож Сімонї: Опыть сборника свЂдЂній по исторіи и техникЂ книгопереплетнаго искусства на Руси (XI-XVIII в.), 1903 (Изд. общ. люб. др. письм. ч. 122).

58) Див. вище с. 398.

59) La delegation еn Perse 1897 à 1902, par J. de Morgan, 1902, c. 92.

60) Гарну моноґрафію про сї ковтки дав Кондаков у книзї: Византійскія емали кол. Звенигородскаго гл. III, також Рус. клады І c. 195 і далї. Новійші нахідки Морґана (як вище) скріпляють його гадку про оріентальний початок сеї окраси.

61) Перший тип див. Русскіе клады табл. II, IIІ, VI, XI, XV і с. 106; Собраніе Звенигородскаго; Ханенка Древности V табл. XXVIII і XXXI; другий тип — Рус. клады с. 109 і табл. X, XIII, Ханенко табл. XXVIII.

62) С. 398.

63) Археол. лЂтоп. Ю. Рос. 1901. 31.

64) Ріжні емальовані окраси див. нпр. у Кондакова Рус. клады I таб. l, 2, 6, 7, 10, 15 і с. 106, Ханенко op. c. табл. XXXI. Мідяний емальований медальоник з Черкас (Рус. клады с. 133 і таб. XV) Кондаков уважав шахрайською імітацією золота.

65) Срібні ковтки з черненим рисунком Рус. клады таб. III. 5-6 (і текст с. 124), Кол. В. Тарновского таб. II, 322 і 324, Ханенка табл. XXVIII. Часто рисунок на таких срібних ковтках просто ґравірований, без чернення.

66) Арх. Л. Ю. Р. 1902 с. 186.

67) С. 397 і далї.

68) Рус. клады І c. 14-7, Рус. древности V с. 14-6.

69) Про сї наручники див. Записки т. XXV (Молотовське срібло), де виданий молотівський наручник і вказані иньші анальоґічні. Кондаков заповів розвідку про них на II т. Русских кладів.

70) Россійскій историческій музей (московський), катальоґ 1893 р. c. 121 (описую з автопсії) (поодинокі галки в публїкації Сізова, як низше — табл. IV); подібні ковтки з Ярославської ґуб. ib. c. 237, видані у Кондакова Русскія древности V c. 93. Осібний варіант маємо в ковтках з галочками теж гладкими, але барилкуватими або жолудковатими, звістних з кавказьких та поволзьких находок, про котрі говоритиму зараз. Про варіациї трохгалочного ковтка див. мою статю про Молотівський скарб — Записки т. XXV і резюме в т. XXXVII. Варіацією київського ковтка, здаєть ся, треба уважати й ковток званий д. Кондаковим „волинським”: в нїм середня галка дістає привіску, збільшуєть ся коштом крайнїх галок, і нарештї сї зовсїм зникають (див. кілька рисунків в Рус. древн. V с. 678).

71) Див. колєкцію з київського скарбу з оселї Єсикорского Рус. клады 1 таб. IV.

72) Ковтки з Камбулти — Ермітаж, вітр. І, казанські — ibid. Рус. старинности шафа 2 (оден з них у Кондакова Рус. древности V c. 97).

73) Див. про се мою замітку в т. XXXVII Записок н. т. ім. Шевченка: Ковтки ”київського типа” у сучасних Кавказцїв (з рисунками); з її галками порівняти знайдені на Кубани намиста, вид. у Кондакова Р. клады І c. 57.

74) Див. Рус. клады І с. 53 і далї. Новійша нахідка філїґранових річей в ахеменидських могилах Персії — Morgan, ор. c. c. 94. Богату колєкцію сучасних філїґранових виробів з Сирії мав я нагоду оглядати в римськім етноґрафічнім музею (т. зв. Кірхеровім).

75) Про Ґнєздовські нахідки спеціальна топоґрафія Сизова: Курганы Смоленской губерніи, вип. І. ГнЂздовскій могильникъ близъ Смоленска (Матеріалы по археологіи Россіи изд. археол. ком. № 28), 1902, але вона не оправдала надїй що до вияснення тутешнїх типів — вказівки дуже загальні і перлистим орнаментом пок. автор не зайняв ся зовсїм — див. c. 48. Див. іще Рус. древности V c. 61-64, Россійскій историческій музей с. 89 і далї (Кондаков заповів публїкацію ґнєздовських находок в II т. Рус. кладів, але щось його не чути). Близько до ґнєздовських стоять мерянські філїґранові й перлисті окраси.

76) Орнаментовані перлистим орнаментом предмети, окрім ковтків з українських нахідок див. нпр. Рус. клады І таб. II (ґудзики); Рус. древн. V c. 65-7, кол. Тарновского таб. II (привіски-місяцї); Рус. клады I таб. XV, Рус. древн. V с. 112, пор. 114 (зьвізди); Ханенко ор. c. табл. XIX (кутас), XXVI (зьвізди-наушницї), XXVII (рамка образка). Бобринскій І таб. XIX, Рус. древн. IV с. 118, пор. 110 (кутаси). Кондаков не уважає привісок-кутасів за українську приналежність, але се дуже гіпотетично.

77) Дужка з трома галками могла служити і для аґрафа (проста), і для ковтка (зігнута).

78) Кондаков Р. клады c. 143, Антонович Арх. карта Кіев. губ. c. 37.

79) Т. І c. 275.

80) Ibid. с. 242.

81) Іпат. c. 35, 215, 528, Житиє Теодосия л. 28.

82) Максимович ЗамЂтка о слов. пЂвцЂ МитусЂ — Собр. сочиненій т. I — против погляду Костомарова. Костомарового погляду знов боронив Іловайский — див. його Историческія сочиненія II.

83) Такий погляд розвивав Смоленский в цитованій працї (прим. 31); але все се робить ся поки ще напомацки.

84) Патерик c. 129; про те які канони можна б уважати його твором здогади див. у Ґолубінского І. 1 c. 839.

Осьвіта — ріжницї в поглядах, справа шкільництва в давнїй Руси, предмети шкільної науки, джерела знання — книжне почитаннє, круг відомостей, лєктура богословська, лєктура сьвітська, апокріфи.

Перейдїм до осьвіти.