Читати книгу - "Африка, сни"

а не богу

Возносять цi хуї свої молитви!

Ви тихо задушiть його, як цуцика.

Хто хоче це зробити,

Хай вийде на три кроки уперед.

Всi пiонери на чолi з Павлiком, не вагаючись нi хвилькi, роблять вперед три кроки iз криком: «Можна я?»

Микола Островський:

Павлуша старшенький, то йому й душити,

Бо жизнь свою потрiбно так прожити,

Щоб соромно не було за роки,

Що прожив ти їх так, як пiдарас паскудний.

Кiнчай скорiш спєктакль цей вельми нудний.

Павлуша з насолодою душить батька його ж бородою. Він пхає її Савві в рота і закручує вузлом. Піонери під час акції б’ють в барабани.

Савва Морозов:

Русь, куда нєсьошся ти?!

Зробивши справу, Павлiк пiдходить до пророка Миколи i робить пiонерський салют. Два пiонери пов’язують пророку пiонерський галстук.

Микола Островський:

Пiонери! Душити жадних пiдарасiв

Будьте готовi!

Пiонери:

Завжди готовi!

З лiсу з’являється Пєлагєя Нилiвна з генералом Власовим i Фiлiном. Всi падають на колiна, побачивши храм.

Філін:

Це храм святий, вiн вийшов iз болота!

До нас, мерзенних, вiн прийшов, як совість

Приходить уночi до уркагана.

І той прокинеться, заплаче i об стiну

Ударить головою, штукатурку

Обiб’є лобом, долбойоб смердючий.

Не буде бiльше пиздити бабусь

Сокирою, ширятись ефєдрiном

І ґвалтувати в зонi пєтухiв,

А пiде в монастир i стане дiток

Учити Слову божому. Я теж

Покину їсти гризунiв i пташок,

Хуйове це шпигунство я полишу,

Воздєлувати буду вiнограднiк

У потi своєй совиной морди,

І жить не по брехнi, як вчитель бородатий

Учив нас, юних i прищавих нiгiлiстiв.

Генерал Власов:

Meine lieben совушка, переворот вiдбувся

В моїй душi! З тобою разом будем,

Як двi свинi, гребтись на полi. Гроші

Ми роздаватимем бабусям i калiкам,

Нехай вони поїдуть в Монте-Карло

І грають там в рулєтку, нам не шкода!

З дітсадочка вiзьмем сирiт, і заберем котiв

Із iнститута научного, де з них здирають шкiру

І роблять зомбi аспiранти п’янi…

Генерал Власов, як і Філін, пада на коліна.

Пєлагєя Нилівна:

А я куда?

Генерал Власов:

Блядєй з собою ми не беремо.

Нема чого тобi робити з козаками

І в грiх вводити нас. Іди в сiм’ю,

І бiльше не грiши з воєнними! Молись,

І чоловiку смирно догоджай,

Із бороди йому вичiсуй мандавошки,

Терпи його тортури п’янi, ноги

Йому цiлуй, шоб вiн тебе простив.

З тобою тiльки можем ми дебілів

Робити, ти стара для цих розваг…

Іди з очей, розпусна Мєссаліно!

Пєлагєя Нилівна:

Шпигун нiмецький, шоб сказився ти!

Канарiс щас тобi не допоможе,

Вiн в свiтлiм кабiнетi у гєстапо

Зажав у дверях яйця комунiстiв

І сьорбає какао, прислухаясь

Із насолодою до їхнiх завивань.

Тобi пiздєц! Гей, пiонери юнi,

Бiжiть сюда, я шпигуна спiймала!

Пєлагєя хапає Генерала Власова, Фiлiн обережненько ховається за сосною.

Філін:

Цих хлопцiв пацаватих знаю я,

Вони природи рiдної не люблять,

Нi фауни, нi флори, нi пташок,

А люблять тiльки пляшки i гандони,

А ще кансєрвнi банки і паскудні карти

З голими дівками – ті, що німі

У електричках продають.

Пiонери хапають генерала i пiдводять до Павлiка Морозова, який сидить на піонерському барабані в позі Бонапарта.

Павлік Морозов:

Ну шо, спiймався? То кажи тепер,

Хто вербував тебе, де штаб, ключi вiд шифру,

Явки, ставки i вся твоя шпигунська поїбєнь?

Генерал Власов:

Простiть мене, дiтдомiвськi сирiтки,

Коти бездомнi, менi вибачайте!

Я грiшно жив, їбався я з жiнками

Утричi старшими за мене, із совою

Я жирною дружив, плодив дебiлiв

Таких страшних, що навіть в Голлiвудi

У фiльмах жахiв таких нема. Я не скажу нiчого

Тобi, байстрюк поганий! Хай живе

Манштейн, Гудерiан i рiдний Гiтлєр,

Фашистська батькiвщина хай цвiте!

Генерал Власов мужньо харкає Павлiку в пику.

Павлік Морозов:

Утопіть фашистського фанатiка в болотi.

Пiонери прив’язують генералу Власову на шию кирпичину, як Герасим до Муму, i топлять у болотi. Альонушка вилазить з очерету i з цiкавiстю дивиться на видовище, її очi горять червоним вогнем.

Пєлагєя Нилівна:

Що ж ти зробив, проклятий уркагане?

Якого хуя ти в болотi гидкiм

Втопив красівого, усатого мужчіну?!

Павлік Морозов:

Мамаша, помовчiть,

І вас втоплю, як будете пиздiть.

Микола Островський:

Сiмейка блядська, заїбали в пень!

Оцю хуйню повинен день у день

Я слухати. Я б краще пєтухом

Ламбаду танцював би на парашi!

Пророк розлючено плює. Погляд його випадково пада на хижу Альонушку, яка хтиво клацає іклами i пускає слину з рота.