Читати книгу - "Звільни свого внутрішнього римлянина"

форми має набути ваша з нею спілка. Для цього, перш за все, намагайтеся мислити на довготермінову перспективу та майбутній свій добробут ставте вище за скороминущі насолоди.

Обирати дружину — складне завдання. Я розповім, які якості треба шукати в ідеальній жінці. І хай вас не лякає моє щиросерде зізнання в тому, що подружнє життя виявиться важким. Деякі мої друзі, бажаючи виявити до своїх дружин певну лояльність, проголошують, що шлюб зовсім їх не напружує, а якщо якісь суперечки іноді й виникають, то всі вони є дріб’язковими та миттєво забуваються. Або ж вони стверджують, що подібні ситуації є не наслідками шлюбу як такого, а результатом певних особливостей характеру конкретного чоловіка чи дружини, що зумовлюють їхнє погане поводження одне з одним. Але в душі кожен чоловік знає, що я кажу правду. І зараз я говорю відверто не тому, що кохаю свою дружину менше, ніж вони своїх, а через те, що не хочу вселяти марних сподівань у тих із вас, хто досі не одружився й вагається, чи не піти на цей ризик. Радше я хотів би просвітити і, можливо, зупинити тих, чиї погляди на подружнє життя не є реалістичними.

Коли доходить до вибору жінки, перш за все спитайте себе, навіщо вона вам. Найпершою причиною, звичайно, буває потреба продовжити свій рід. Життєва правда полягає у тому, що Римові не вижити без укладання численних шлюбів. Позбавлена синів, які воюватимуть у складі римських легіонів, і дочок, які виходитимуть заміж за легіонерів, держава швидко ослабне. Я лише хочу, щоб ті, хто збирається покласти на свої плечі таку велику відповідальність, зробили цей вчинок із повним розумінням важливості свого рішення й були готовими зробити все, щоб їхній шлюб був вдалим.

Ретельно обміркуйте можливі кандидатури. Якщо ви шукаєте в дружині тільки вроду, вона буде впевнена у тому, що ви отримали бажане, навіть якщо виявиться нездатною ні до чого більше. Вона не опікуватиметься домашнім господарством, хай навіть у ньому все йтиме абияк. І вам доведеться із цим миритися, позаяк ви спокусилися лише на привабливу зовнішність. Тож і не вимагайте від своєї дружини-вродливиці жодних практичних навичок. Те саме стосується і обраниці з високопоставленої або дуже заможної родини. Отже, не можна покладатися лише на походження жінки. Багатство, родовід і врода зовсім не мають значення для щасливого шлюбу. Вони ніяк не впливають на увагу дружини до свого чоловіка та на її почуття до нього, радше навпаки. Немає від них користі й у народженні дітей. Дуже важливо, щоб у роду вашої майбутньої дружини було народжено багато дітей чоловічої статі. Стосовно ж краси та постави нареченої, вам має бути достатньо того, щоб вона мала приємну (чи хоча б не потворну) зовнішність, міцне здоров’я та була витривалою. Не надто вродлива дружина викликає менше бажання у інших чоловіків схилити її до подружньої зради, а якщо вона має здорове тіло, то краще впорається з фізичною працею та виношуванням дітей.

Шукайте дівчину доброчесну, таку, яка добре володітиме собою. Ясна річ, ви теж усією своєю поведінкою маєте виявляти ці якості. Справа в тому, що коли чоловік і жінка мають різні погляди на життя, то сподіватися на щасливий, виграшний для обох варіант шлюбу у них буде мало підстав. Хіба можуть жити в гармонії партнери, які не виявляють одне до одного доброти? Як неможливо розпрямити зігнуту дошку, як не можна з’єднати дві криві дошки чи одну криву дошку з рівною, так і партнер, позбавлений чеснот, здатний отруїти подружнє життя.

Якщо ваші маєтки є настільки великими, що ви не можете керувати ними самотужки, буде надзвичайно корисно мати в дружині партнера достатньо компетентного, щоб на неї можна було за вашої відсутності залишити господарство. Природа створила чоловіків спраглими діяльності, публічності та незалежності, а жінки залюбки сидять удома та ховаються від сторонніх очей. Одне доповнює інше. Дружина з радістю довіряє своєму чоловікові керувати її майном. А коли він кудись поїде, вона здатна виконувати його розпорядження, щоб, доки він не повернеться, у господі все йшло як годиться.

А яка моя власна дружина, запитаєте ви. Клавдія — це її ім’я, що його вона поділяє із двома своїми сестрами, — більшості чоловіків може видатися красунею, та для мене вона залишається просто невисокою світловолосою порядною жінкою. Їй бракує чутливості — у тому сенсі, що вона частіше скидається на мармурову статую, ніж на живу людину. На додачу у неї абсолютно відсутнє почуття гумору. Та вона є дуже привабливою і наділена багатьма дарами Венери. Вона сміється неймовірно ніжно, і коли я дивлюсь на неї, то просто німію. Чоловік, який із нею поруч, почувається богорівним. Клавдія швидко пряде вовну та впевнено керує домашніми рабами. Вона народила й вигодувала чотирьох дітей, хоча зараз живі тільки троє з них, а ще кілька померли під час пологів або коли були немовлятами.

Можливо, цю книжку зараз читає дівчина, чий батько обмірковує шлюбну пропозицію, вирішуючи, пристати на неї чи відмовитися від імені дочки. Перш за все, читачко, сподіваюся, у тебе вистачить глузду не засмучуватися через такий плин речей. Шлюб не є суто сердечною справою. Він об’єднує дві родини, і кожна з них має власні інтереси. Окрім того, тобі знадобиться посаг, відповідний соціальному статусу твоєї сім’ї. Звичайно, такі серйозні речі тебе не стосуються. Мусиш тільки пам’ятати, що твоя цнота належить не лише тобі одній: одна її третина належить твоєму батькові, друга — твоїй матері, і тільки остання третина належить тобі. Не заперечуй своїм батькам, які так багато вклали у твоє виховання і тепер готуються віддати свою улюблену донечку, а заразом і чималеньку суму грошей, твоєму майбутньому чоловікові.

Якось, пам’ятаю, мені довелось шукати чоловіка для моєї чотирнадцятилітньої племінниці, чий батько помер за кілька років перед тим. Це було найважливішим із усього, що тільки можна було зробити для юної дівчини. На щастя, один мій товариш на ім’я Мінуцій Еміліан ідеально підходив для цього. Він мене дуже любить, як і я його, і намагається в житті брати приклад із мене, як я свого часу в усьому наслідував батька моєї племінниці. Мінуцієві зараз тридцять п’ять років (самий розквіт чоловічих сил), і його вже обирали на посади народного трибуна та претора. Його бабця по матері, Серрана Прокула, походить із Патавія — містечка, мешканці якого славляться своєю доблестю та доброчесністю. Його дядько Ацилій вважається людиною надзвичайно впливовою, мудрою і шляхетною. Коротше кажучи, в їхньому роду немає нічого такого, що