Читати книгу - "Ідуть роботарі"

Немає потреби пробувати зірвати страйк, користуючи послугами штрейкбрехерів. Не треба витрачати гроші й час на боротьбу проти страйку взагалі. Перше-ліпше підприємство може завжди виписати собі партію роботарів, що негайно стануть до верстатів і тим самим позбавлять страйк усякого значення. Для чого страйкувати, якщо страйк не спиняє виробництва?..

Учора роботарі Томаса Бірза блискуче склали іспит. Поставлені до верстатів, вони працювали ввесь день і могли б працювати ще й уночі, якби не брак доглядачів. Живі люди втомилися, вони потребували відпочинку, а залізні їхні товариші по роботі були такими ж свіжими і працездатними, як на початку дня. Через кілька днів нью-гарріські заводи компанії Говерса знову працюватимуть повним ходом, як працювали до страйку. Адже цими днями компанія Говерса надсилає до Нью-Гарріса нові партії роботарів, щоб забезпечити механічною робочою силою всі основні цехи.

Ми передбачаємо надзвичайний розквіт Говерсової компанії — першого об’єднання капіталістів, що пішло на рішучі заходи в справі подолання робітничих виступів, — цієї багатоголової гідри, яку досі аж ніяк не щастило перемогти. Відомо ж, що коріння всяких революційних робітничих виступів треба шукати в злочинній діяльності Червоних Країн, які ввесь час підтримують такі виступи за допомогою своїх незчисленних агентів-комуністів. Але тепер настав кінець цьому. Залізних роботарів не загітує жодна з Червоних Країн з їхніми красномовними комуністами. Настав час справжнього співробітництва капіталу з розумними робітниками, що не хочуть слухатися комуністичних ватажків. Ми знаємо, що організація «Бойових хрестів» у Нью-Гаррісі останніми днями значно збільшилася. Ця організація бере в свої руки керівництво громадським життям у Нью-Гаррісі. Її рішучі дії допоможуть робітництву вийти остаточно з-під комуністичного впливу. Спираючись на організацію «Бойових хрестів», на чесних свідомих робітників, — уряд установить добрий лад. А тих, що й надалі намагатимуться не припиняти божевільної боротьби, чекає поразка, якщо не вживати ще серйозніших висловів, як от, приміром, — загибель під п’ятою роботарів…»

З газети «Ред Стар»:

«Отже, роботарі — факт. Капітал напружує свої останні сили, щоб вийти цілим, хоч і пошарпаним, із боротьби проти робітництва. Даремні намагання! Капітал доживає свої останні години.

Роботарі його не врятують. Але, — можуть сказати нам, — роботарі працюють, роботарі ґрунтовно змінюють співвідношення сил між капіталом і робітничим класом, роботарі вже зривають страйк у Нью-Гаррісі?..

Так, роботарі працюють. Проте, невідомо ще, як саме вони працюють. Невідомо, наскільки дорожче обійдеться їхня праця підприємствам. Роботарі поки що не змінили співвідношення сил, бо вони навіть не змогли зірвати страйк у Нью-Гаррісі. Адже страйк не припиняється. Робітництво не здає своїх позицій.

Крім того, Говерс забув про солідарність робітничого класу. Ще невідомо, що саме принесе нам майбутнє… Поки що ми можемо констатувати: страйк не зірваний. Перемога роботарів є, по-суті, їхня поразка. Бо ставили їх до верстатів не для того, щоб вони там працювали замість робітників, — адже це коштувало б надто дорого, — а для того, щоб негайно зірвати страйк, який дедалі дужче збільшує втрати Говерса. Капіталіст сподівається стягти з робітників по закінченні страйку всі ті зайві витрати, на які він пішов, ставлячи роботарів до верстатів з єдиною метою зірвати страйк. Але надія зірвати страйк не справдилася. Отже, роботарі не перемогли, навпаки, вони зазнали жорстокої поразки. А з ними вкупі — і всесильна Говерсова компанія…

Боротьба не втихає. Хай допомагають капіталові його вірні лакеї — фашисти з їхньою бойовою організацією. Це не новина для нас і всіх робітників. Адже ще два місяці тому ми друкували незаперечливі матеріали, які доводили, що так звані «Бойові хрести», ця організація фашистів регулярно одержує гроші від самого Джонатана Говерса. Вона, ця пихата організація, просто перебуває на його утриманні.

Ми ніколи не заплющували очей на небезпеки, що чекають на нас. Ми готові до рішучого бою. Увесь час комуністична партія закликала робітництво уникати боїв з поліцією, уникати відкритих сутичок. Ми не хочемо зайвих жертв. Але — коли справа йде про рішучий бій, коли треба боротися за остаточне визволення з-під залізної п’яти капіталу, що надсилає проти нас роботарів та озброєних фашистів, — ми готові зустрінути ворога як слід, готові битися до останньої краплі крові. Хай пам’ятають про це наші вороги! Бо черга йти в наступ — за революційним робітництвом, що під проводом комуністичної партії завоює свою владу.

Переможуть робітники, переможе пролетаріат, що, не зважаючи на злидні та голодування, страйкує й далі. За недовгий час Говерс з його компанією та роботарями лопне, як мильний пухир. І разом з ними лопне вся капіталістична система, яку роз’їдають вікові суперечності. Криза капіталу цього разу буде його загибіллю. Хай живе робітничий рух, хай живе страйк у Нью-Гаррісі, що виховує незламних борців революціонерів! Хай живе пролетарська революція!..»

З бюлетеня «Біржові новини»:

«Учора о дванадцятій годині столична біржа взнала про те, що компанії Джонатана Говерса пощастило поставити до верстатів замість страйкуючих робітників механічних людей, роботарів. У наслідок цього акції компанії Говерса підвищилися за одну годину на двадцять вісім пунктів. Це підвищення можна вважати за рекордне, бо цього року ніякі акції навіть у моменти найбільшого піднесення діяльності біржі не підвищувалися так високо протягом такого короткого часу.

Але картина різко змінилася о третій годині, коли стало відомо, що поява роботарів у Нью-Гаррісі не принесла з собою рішучого зриву страйку робітників. Адже біржа чекала саме на такий наслідок з’явлення роботарів коло верстатів. Відомості про те, що страйк триває далі, спростовання попередніх надій на припинення страйку, — звели нанівець перемогу акцій компанії Говерса. Акції почали падати — і протягом півгодини знизилися на тридцять два пункти, себто, опинилися по курсу нижче, ніж вони стояли вчора. Біржові діячі пояснюють це тим, що поки триває страйк, не можна нічого сказати про реальну вагу роботарів, а тим паче про будь-яку їхню перемогу над страйком.

Катастрофічне зниження ціни акцій компанії Говерса спинилося тільки закриттям біржі. Отже, становище акцій компанії Говерса таке: вранці, до одержання відомостей про роботарів, — сто чотири долари. О першій годині дня — сто тридцять два долари. О четвертій годині — сто доларів. Передають, що на завтра можна передбачати й дальше катастрофічне зниження ціни тих акцій».

І нарешті — радіотелеграма Джонатана Говерса у Нью-Гарріс, інженерові Томасу Бірзу (відіслана о п’ятій