Читати книгу - "Із літ моєї молодості, Франко І. Я."

Невільники. Вперше надруковано в журн. «Громадський друг», 1878, № 2, с. 97-98, за підписом Мирон***.

Наука. Сонет. У збірці «Із літ моєї молодості» І. Франко зазначив, що вірш написаний в 1878 р. Зберігся автограф первісної редакції вірша (ф. 3, № 216), що має незначні розходження з текстом збірки.

Франко І. Я.

ІЗ ЛІТ МОЄЇ МОЛОДОСТІ

збірка поезій

044

Друкований текст для вичитування взято з:

Іван Франко. Зібрання творів у п’ятидесяти томах.

т. 3. Поезія. Київ, «Наукова думка», 1976.

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

Більшість електронних текстів взято з сайту https://www.i-franko.name/

© Остаточне вичитування, форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2020

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

2020

1 - Третій том 50-ти томного видання творів Івана Франка ми розбили на п’ять частин. Це зроблено для зручності завантаження книги. Прим. «Відкрита книга».

2 - Сей вірш, зложений на пам’ять першого з’їзду «Общества імені М. Качковського» в Галичі, виголосив я на декламаційнім вечерку д[ня] 8 (20) січня 1875 у великій залі Народного дому.

3 - Марко Кралевич - національний герой задунайських слов’ян, про якого переказ говорить, що від часу перших турецьких нападів він лежить заклятий у одній печері в горах. При його ногах стоїть кінь, а в головах стримить меч, який сей герой у остатній хвилі вбив по рукоять у скалу. Коли меч зовсім вилізе зі скали, а кінь з’їсть усю в’язанку зачарованої трави й тупне ногою, тоді встане Марко, аби знов боротися з турками і освободити придунайських слов’ян.

4 - Котра дівчина бліда, та не вийде заміж; а котра, як рожа, та добра для чоловіка, буде гарна дружина (чеськ.).- Ред.

5 - Сон-зілля - опіум, якого вживають східні народи для спровадження приємних снів.

6 - Крин - лілея.

7 - Полное собрание русских летописей. Том II. «Ипатьевская лѣтопись». Издание второе. С.-Петербург, 1908, стор. 794.

8 - М. Максимович. Собрание сочинений, т. 1, Киев, 1878, стор. 129-130.

9 - Авторство Полетики пізнішими історичними дослідженнями не підтвердилося. (Ред).