Читати книжки он-лайн » Містика/Жахи » Дволикий шлях, Burka D

Читати книгу - "Дволикий шлях, Burka D"

26
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 36
Перейти на сторінку:

— Навіщо? — знову прошепотів чоловік, в його очах стояв німий жах.

— Тому що я повинен, — відповів тренер, його обличчя залишалося непроникним. — Така моя природа.

Він підняв чоловіка і без найменшого вагання скинув його у холодні води. Важкий вантаж тягнув чоловіка на дно, і тренер спостерігав, як хвилі поглинають його жертву. Ніяких слідів, ніяких свідків. Темна вода сховала все, залишивши лише тихий шепіт прибою, який швидко затих, повертаючи пірс до його звичного стану спокою.

Через місяць, ближче до ночі, зал спорожнів. Тренер, відпрацювавши свою зміну, спостерігав за відходящими відвідувачами. Він був ніби мисливець, що приглядає за своєю здобиччю. Сьогодні його погляд зупинився на ній — небаченій красуні, чий образ одразу привернув увагу.

Вона була не просто красива, а приголомшливо красива, ніби зійшла з полотен старих майстрів. Її обличчя було ідеальним: високі скули, витончений ніс, повні губи і великі очі з довгими віями. Погляд цих очей, глибоких і кольору зеленого смарагду, здавався пронизливим і манливим. Її шкіра була гладкою і світлою, як фарфор, з ледь вловимим рожевим відтінком. Волосся, довге і шовковисте, каскадом спадало на плечі, сяючи золотим світлом у відблисках ламп.

Дівчина виділялася серед інших відвідувачів залу, ніби випромінюючи якийсь внутрішній світ. Її тіло було струнким і підтягнутим, з плавними вигинами, які створювали гармонійний силует. Навіть в звичайному спортивному одязі вона виглядала так, ніби зійшла з обкладинки модного журналу. Кожен її крок був легким і граціозним, як у танцівниці, і кожен жест — обдуманим і елегантним.

Тренер, спостерігаючи за нею, відчував, як в ньому закипає та сама темна пристрасть, яку він так старанно приховував. Краса, в його розумінні, була чимось неймовірним, вимагаючим не лише захоплення, але й покарання. Вона здавалася йому неприродною, навіть викликаючою, і це почуття лише розпалювало його внутрішній вогонь. Коли дівчина закінчила тренування і попрямувала в душову, тренер зрозумів, що момент настав.

Душова була освітлена тьмяним світлом, створюючи атмосферу спокою і усамітнення. Вода стікала з плитки, і цей звук посилював відчуття безтурботності. Тренер знав, що ніхто не прийде сюди в цей час — це було його особисте царство, де він був господарем становища.

Він увійшов всередину, коли дівчина вже стояла під душем, насолоджуючись теплими струменями води. Вона не чула його кроків і тому не помітила присутності чужого. Тренер на мить зупинився, милуючись її оголеною фігурою, яка блищала у світлі води. Її шкіра здавалася ще більш сліпучою, коли на неї падали краплі, створюючи ілюзію сяючих дорогоцінних каменів. Його серце забилося частіше, а в голові дзвеніла думка: "Краса вимагає жертв".

Він вирішив діяти швидко і рішуче, щоб не дати їй шанс усвідомити, що відбувається. Наче тінь, він наблизився до неї, і в наступну мить його сильні руки обхопили її за шию. Дівчина здригнулася, спробувала вирватися, але його хватка була залізною.

— Що ти робиш? — її голос був повен страху і нерозуміння.

Він нічого не відповів, лише міцніше стиснув руки, відчуваючи, як вона задихається. Її руки тремтіли, намагаючись розірвати його хватку, але сили покидали її. Тренер, дивлячись їй в очі, бачив, як страх і відчай охоплюють її свідомість. Це було мить абсолютного контролю, що наповнила його жахливим задоволенням.

Коли дівчина вже практично не чинила опору, він зняв одну руку з її шиї і, залишивши на ній сліди своїх пальців, перейшов до наступного кроку. Він різко штовхнув її на підлогу, і вона з глухим стуком впала, вдарившись головою об плитку. Вона спробувала піднятися, але тренер швидко опинився поруч, припиняючи будь-яку спробу опору. Він нахилився над нею, і в його очах палав крижаний блиск рішучості. Дівчина дивилася на нього, її очі були повні сліз і жаху. Вона намагалася щось сказати, але слова застрягли в горлі.

Тренер, не відриваючи погляду від її обличчя, взяв з підлоги заздалегідь приготовлений тонкий ремінь і обвив його навколо її шиї. Він відчував, як під його руками життя повільно йде з її тіла, і це почуття наповнювало його чимось темним і збоченим.

Коли дівчина перестала чинити опір, тренер піднявся, кинувши ремінь на підлогу. Він дивився на своє творіння з виразом холодного задоволення. Її тіло, ще недавно повне життя і краси, тепер лежало бездиханно, і це видовище приносило йому дивну насолоду. Він розумів, що скоїв щось жахливе, але не міг зупинитися. Його душа була охоплена мороком, який все більше захоплював його розум.

Він знав, що потрібно діяти швидко. Заховавши тіло під простирадлом, тренер вийшов із душової і попрямував до заднього виходу зали, де знаходився його автомобіль. Він переніс тіло дівчини в багажник, закривши його тихим клацанням. Все було продумано до дрібниць: він знав, що ніхто не запідозрить його, адже він завжди був бездоганний у своїй роботі і завжди ретельно приховував свої темні бажання.

По дорозі до пляжу він відчував дивний спокій. В голові дзвеніла одна думка: "Краса вимагає жертв". Ця фраза стала для нього переконанням, виправданням, якого він так прагнув. Він знав, що його дії були жахливими, але в глибині душі вірив, що здійснює щось значуще, майже ритуальне.

Прибувши на безлюдний пляж, він зупинив машину і вийшов. Навколо було тихо, лише вітер шумів у кронах дерев, а хвилі тихо шепотіли на березі. Він відкрив багажник і обережно витяг тіло дівчини. Її краса, навіть у смерті, не втратила своєї сили, і це тільки посилило його віру в правильність скоєного. Він підійшов до краю пірсу і, піднявши тіло дівчини, без вагань скинув його в темні води. Хвилі швидко приховали її, залишивши лише легкі хвилі на поверхні. Тренер стояв, спостерігаючи, як вона зникає в глибині.

Її краса, її життя — все це було частиною його дивного ритуалу, який він продовжував знову і знову. З кожним разом він відчував, як його темрява посилюється, але не міг зупинитися. Він знав, що це лише початок, і попереду ще багато "винних", яких йому належить "засудити" за їхню красу.

1 ... 17 18 19 ... 36
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дволикий шлях, Burka D», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дволикий шлях, Burka D"