Читати книгу - "Кохання, яке не продається (збірка), Ангеліна Кріхелі"

Розгромивши противника з рахунком 3:1, команда сина раділа в центрі поля. Тренер сяючи від радості за своїх вихованців, вітав їх першим. Потім діти розбіглися до батьків. Кріс на льоту спіймала сина, міцно обіймаючи, змоклого від бігу хлопчика.

Ігнат, сяючи посмішкою, потім відсторонився й обійняв Тіма. Вона на кілька секунд розгублено завмерла, коли хлопчик притягнув і її для великих родинних обіймів. А потім дозволила теплій руці Тіма лягти на її талію, наче вона завжди там перебувала і тоді має бути.

- Мамо, тату, я в роздягальню, а потім...

- Святкувати! - впевнено підсумувала Христина, щиро розділяючи з ним відчуття окриленості першими успіхами.

- Ура-а-а! - вигукнув хлопчик і тут же помчав у душ і переодягатися.

Гравці з батьками вже потягнулися в бік роздягалень. Вероніка тихенько вислизнула, не прощаючись, побачивши не двозначний погляд Тимофія, явно закоханого в наймачку.

Навіщо все це йому, ставало зрозуміло. Але як може Сомова користуватися почуттями чоловіка, та ще й принижувати його, оплачуючи якісь там неділі? Не може ж вона не бачити. Чи може? Тоді висновок напрошувався у Вероніки тільки один: ця нещасна жінка настільки замерзла всередині, що абсолютно розучилася кохати. Таку тільки пожаліти...