Читати книгу - "Один тиждень і назавжди, Alina Pero"

Минуле, яке не відпускає

Марта стояла, стискаючи телефон у руці.
Відчуття, що вона щось руйнує, билося всередині.
Вона подивилася на Олексія.
Його обличчя залишалося незворушним.
Але вона знала — це лише маска.
— Вибач, — тихо сказала вона.
Олексій кивнув.
— Тобі вирішувати.
У його голосі не було ні злості, ні докору.
І це чомусь було ще гірше.
Марта вийшла на палубу, притискаючи телефон до вуха.
— Я слухаю.
На тому кінці дроту почувся знайомий голос.
— Я хочу тебе побачити.
Вона заплющила очі.
— Для чого, Марко?
— Просто поговорити.
— Нам  немає про що говорити.
— Марто…
Вона мовчала.
— Я зробив помилку.
Її серце стиснулося.
Минуле.
Воно завжди з’являлося в той момент, коли ти нарешті був готовий його відпустити.
Вона вдихнула.
— Завтра. Одна розмова.
— Дякую.
Вона відключилася й опустила телефон.
Коли повернулася до салону, Олексія вже не було.
Тільки пляшка вина, дві недопиті келихи й відчуття чогось втраченого.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍