Читати книгу - "Час смертохристів. Міражі 2077"

і гордий інженер-конструктор Петро Гайдук недолюблював цю владну чорнооку «циганку з вусами», як він звав Наталю Гаврилівну, але Марія Юзефівна душу б їй віддала: адже якби не дружина Махуна, Ігор не отримав би такої освіти у найдорожчих українських та американських школах. Для навчання в МІТ знадобилася резолюція самого Кузьми-Данила, який на той час уже був заступником міністра оборони. Ряд політичних міркувань змусив подруг утаємничити свої відносини (це був наказ Махуна), зустрічалися нечасто на якихось казенних квартирах, куди Наталію Гаврилівну привозили під охороною грузинських джигітів, які вміли зберігати таємниці гетьманської родини. Наталія Гаврилівна вирішила:

— Я поговорю з Марією, заспокою. Боюся, що ці твої засранці вже могли нашепотіти їй про нещастя.

Гетьман погодився. На моніторі ДерВару, що стояв на його столі, був відсутній Оперативний Наказ №1377/2554 ОТ від 22.04.2077 за підписом Ю.Мережка щодо арешту Гайдука І.П. в разі перетину ним державного кордону України. Мабуть, вирішили не доповідати про це Гетьману, щоб не відволікати його від набагато важливіших державних справ.

21.

Гайдук і Божена провели в Руді-Шльонській два дні, відсипаючись від кошмарів подорожі до Європи. Гайдук думав було скористатися з геджету, локалізацію якого не можна було встановити, і подзвонити до свого колеги, військового аташе в Польщі полковника Сергія Ігнатенка, але щось зупинило його. Тим більше, ще Марек Гороль виявився тим, що зветься chlopek-roztropek — дуже кмітливим і енергійним. Другого дня увечері він приніс Гайдуку і Божені дві торби з вбранням, фарбу для волосся — Гайдук вирішив стати блондином, — фальшивий польський паспорт на ім'я Єжи Сокольського, посвідчення експедитора водія фірми FRIEDMAN і, окремо, в спеціальному кейсі, короткоствольний автомат НКМР 5/11 — тільки з китайськими патронами, акуратно запакованими утрьох магазинах, улюблений Гайдуком штурмовий пістолет «Беретта» М9А11, правда, не з самонавідними, а звичайними кулями, три поліцейські гранати нейропаралізуючої дії й дві протипіхотні гранати посиленої убійної потужності, а також кинджал морських піхотинців Конфедерації з широким, гострим, як бритва, лезом, руків'я якого містило в собі п'ять розривних куль.

— Ого! — свиснув Гайдук, радісно перебираючи зброю, новісіньку, наче зі складу. — Ну ти даєш, Марку!

— Це зовсім дешево, — Марек був задоволений, — за собівартістю. І все надійне, не так, як у румунських спекулянтів. Продають підробку, кинджалом не можна порізати ліверну ковбасу, автомати перегріваються після п'яти пострілів, і їх заклинює...

— Ти давно такий спец?

— Доводиться... Всяке буває, — зітхнув Марек.

Але головним подарунком був не одяг, документи чи зброя, а повідомлення Марка, що завтра на світанку колона вантажівок фірми "FRIEDMAN", збита в конвой з понад двадцяти фур і двох автобусів, вирушає до України, щоб продовжити шлях до Чингіз-Сараю — столиці Чорної Орди, розташованої на річці Урал на місці колишнього Оренбурга.

Почувши новину, Божена зраділа. Гайдук ледве впізнав її після того, як вона скинула брудний сірий балахон. Перед ним постала висока — ледь не вища за Гайдука — струнка дівчина, якій пасували блакитні джинси і темно-синя футболка з написом FRIEDMAN. Божена, як могла, загримувала своє обличчя, щоб сховати синці, скинула пов'язку з носа й заходилась готувати вечерю. Виявилося, що вона вміє добре куховарити. У холодильнику, забитому продуктами, залишеними Гєнєю, знайшлися речі, смачніші за німецьку ковбасу: яловичина для біфштексів, картопля-фрі —тільки підсмажити треба, — і свіжі помідори, цибуля, огірки, перець для салату і шоколадне морозиво в морозильнику.

Божена знайшла також упаковку з апетитним написом "Ukrainian salo" і вже хотіла нарізати тонкими пелюстками, як вчила її мати, але побачила напис: "Made in China" — і передумала.

Пили не смердючу горілку і безалкогольне пиво, а справжнє каліфорнійське червоне вино "Merlot", терпкий присмак якого викликав у Гайдука тугу за втраченим американським раєм, за ніжною Ліндою з її пристрасними любощами, за Бюро і за Віктором Безпалим: все було зруйновано вмить — і назавжди. Назавжди. Погане слово.

Марек подарував їм ще один — найприємніший подарунок: він сказав, що домовився з власником гаража з Катовіце, і замість вирушати на Піренеї, поїде до Чингіз-Сарая, довезе їх до Києва.

Гайдуку стало соромно, що ніколи не згадував польських родичів, а втім і українських, бо вважав це слинявою сентиментальністю. В житті керувався принципом ближніх цілей, які цілком підпорядкувалися стратегічним завданням. Розробляючи якусь операцію, скажімо, обмін технологій виготовлення водно-водневих двигунів для «черепах», ще кілька років тому недосяжно таємних, він забував про все на світі, був абсолютно байдужий до повідомлень з України — які події струшують державу, що хвилює людей, хто з його родичів помер чи одружився. В його житті набагато більше важила Марта Джеферсон, через яку підтримував зв'язок з першою Леді Конфедерації, вирішуючи оперативні завдання, аніж усі родичі, знайомі і незнайомі люди в далекій і незрозумілий Україні.

Наприкінці вечері Марек урочисто вручив Гайдукові і Божені формені сині куртки з жовтим написом на спині FRIEDMAN.

Міряючи куртку, Божена підняла руку, і Гайдук побачив вище ліктя татуювання: земна куля з крилами і мечем, над нею червона зірка. Це був знак елітного підрозділу Космічних військ Конфедерації — легіону «Марс».

22.

26 квітня 2077 р.

Таємно

Члену Ареопагу України, Боярину московському,

Князю Чернігівському, Царю Воронезькому, Рязанському,

Сталінградському, Хану Улан-Баторському, Аральському.

Голові Ордену Світла — Святих отців-опричників

Його Світлості

Мінтімеру Никоновичу Басманову

Ваше Світлосте,

Доповідаю, що в справі, яка цікавить Вас, перебуваю в робочому контакті з маршалом авіації сером Алексом Джозефом, який дуже позитивно відгукнувся на Ваше побажання. Маршал інформував мене, що 23 квітня 2077 р Ваше прохання було виконане. На жаль, 21.04.77 за невідомих обставин загинув один з наших найкращих агентів «Імператор», який контролював ситуацію в Бюро.

Прошу Вас, Ваша Світлосте, захистити мене від хамських нападок Гетьмана, який погрожує змістити мене з посади у Вашінгтоні.

Слава ЄДРОНУ!

Посол України в Конфедерації Держав Північної Америки Руслан Фощенко

23.

Світанок над Рудою-Шльонською був прозорий і чистий. Двоповерховий дім з червоної цегли, з пласким дахом, побудований Мареком Горолем ще років п'ятнадцять тому, здавався новеньким та іграшково веселим. На подвір'ї теж панував зразковий порядок: невеличка карусель для дівчат, хоч вони на ній вже не каталися, сяяла свіжою фарбою і готова була будь-якої миті розпочати свій біг; пластмасові блакитні ємкості для вугілля виблискували чистотою, з них не просипалася жодна вуглина. При в'їзді на подвір'я стояла старенька дірява «Мазда» без коліс, але вона не псувала загальної картини достатку і доглянутості.

Марек побіг до центра