Читати книгу - "Фаренго. Ч. 2. Гніздо"

зарядом вони вивели з ладу монтажного робота типу «елефант», другий увійшов у контакт зі шматком пластокерамічного ізоляту, що правив Махоніко за щита, і вибухнув. У результаті вибуху Махоніко отримала легкі пошкодження шкіри, неповний параліч лівої руки і термічні опіки очей. За добу всі травми і порушення у динаміці кінцівки було ліквідовано. Лікування проводили військові медики з групи «ес-джі шість» у медблоці польового шпиталю Одинадцятого флоту. Парез лікували за стандартною схемою…

— Парез? — перепитав Блісс.

— Парез — це неповний параліч, сір, що приводить до обмеження рухливості кінцівок.

— Ви й на медицині знаєтесь?

— При потребі, сір, вивчаю суміжні дисципліни.

— Схвалюю. Продовжуйте, Модо.

— Все було ніби правильно, сір. Ніби нічого підозрілого, звичайний напад адельм. Проте детальний аналіз квантової голограми нападу дав несподівані результати. Якщо заряд першої адельми був звичайною кульовою блискавкою, то заряд другої взагалі виходить за межі тих фізичних процесів, які відбуваються при еволюціях відомих нам високоенергетичних газоплазмових утворень.

— З цього місця — деталізуйте. Спробуйте пояснити так, щоб я зрозумів.

— Я спробую, сір. Звичайна кульова блискавка є імпульсним індукційним розрядом, що виникає при різкому нарощуванні потужності магнітного поля. Його енергетика базується на тому, що електорони у тороїдальному магнітному полі розганяються до релятивістської швидкості. Швидкі електрони досягають енергії приблизно у десять мільйонів електронвольт. Так, щоб ви уявили, сір: індукційний заряд у середині кільцевого вихору[19].

— Я уявив, дякую, Модо. Магнітний тор, а його поверхнею рухаються електрони. Спіраллю рухаються. Подібно до сідерального прискорювача. Якщо я правильно вас розумію, в такій кульовій блискавці мало би відбуватись щось подібне до термоядерного синтезу?

— Саме так, сір. Звичайні кульові блискавки, як на Землі, так і на всіх інших планетах, інтенсивно випромінюють радіацію і мають відносно холодну поверхню. Сукупне значення енергії такої блискавки приблизно від восьми до дванадцяти мегаджоулів. Але те, сір, що генерувала друга адельма, мало енергію приблизно у тридцять мегаджоулів і не випромінювало ніякої радіації. Це було так зване «ідеальне кільце» з полоїдальним струмом.

— Я знову не розумію. Що таке «полоїдальний струм»?

— Я захопився, сір, ще раз вибачте мені. Я маю на увазі, що ця псевдоблискавка перебувала у створі лінійного індукційного газового розряду, типу звичайної лінійної блискавки. Це утворення мало гарячу поверхню й не володіло внутрішнім джерелом енергії, як кульова блискавка. Адельма такого плазмоїду продукувати не могла, навіть якби у неї в череві сховали термоядерний реактор. Хтось або щось постійно підживлювало плазмоїд через енергетичний канал невідомого нам типу. Псевдоблискавку інспірували ззовні.

— Проникнення[20]?

— Жодного сумніву, сір. Проникнення. Наша техніка неспроможна синтезувати керовані плазмоїди з такими енергетичними характеристиками. Навіть для кілоджоулевого згущення високоенергетичної плазми нашим фізикам потрібне громіздке обладнання.

— Залишки адельм дослідили?

— Не вдалось, сір. На жаль. Військові спопелили їх плаганами, а потім ще й змили попіл. Ми маємо лише відеозаписи та голограми.

— Виявили, звідки вони прорвались?

— Під старим космодромом цілий лабіринт підземних ходів, тунелів і печер. Там повно усякої гидоти. Наші бійці пройшли кілька кілометрів тими підземеллями, але нічого незвичного не знайшли. Там лише кубла різноманітних ксеноморфів, залишки старої будівельної техніки, резервуари з хімікатами.

— А на відеозаписах і голограмах знайшли щось незвичне?

— Адельма, яка нібито генерувала псевдоблискавку, була дуже великою, як на представника сімейства Adelma polaria bipunctata, і мала дивне забарвлення. Це маскування, сір. Ніяка то була не адельма.

— Гм… Якщо, скажімо, чужі хотіли вбити Махоніко, — припустив Блісс, — то вони обрали надзвичайно складний і малоефективний спосіб.

— У мене є припущення, сір, — повідомив Модо. Координатор раптом зауважив, що відстороненість зникла з очей техніка, які сяяли передчуттям великого відкриття.

— Я слухаю.

— Це не був замах на вбивство, сір. Це було щось інше. Я впевнений. Там, сір, на сусідньому будівельному майданчику під час нападу також сталось щось подібне. Блискавка вразила ще одну дівчину із числа інженер-курсантів. Її звати Орбана Сотазія Анс, відзивається на псевдо «Оса». Вона вчиться разом із Махоніко, і вони близькі подруги. Тобто навіть не подруги, а ще ближчі. Так, сір, ви правильно мене зрозуміли. На тому майданчику, де працювала Анс, не було спецапаратури, проте я маю певність, що її також «позначили» аномальним плазмоїдом.

— Цікаво. Проте для такої впевненості потрібні факти.

— Вони є, сір, їх достатньо, повірте мені. Тотожні ураження, не характерні для звичайної блискавки. Я можу підкріпити «нехарактерність» уражень більш аніж переконливою статистикою. Як місцевою, так і зібраною на Випереджаючих планетах. Для Землі, скажімо, це сотні тисяч випадків упродовж тисячі років. Повний збіг клінічної симптоматики. Що в Махоніко, що в Анс. І повна відмінність із переважаючою більшістю тих випадків, які були знайдені мною в архівних базах. Я відчув, що тут простежується якась закономірність. Подивився біографічні файли покійного брата Махоніко — терориста Хепі Етальдіно. Його життя тут, на Аврелії, достатньо ретельно задокументоване. В його біографії також був епізод із нападом адельм. Коли йому було шістнадцять років, у поселенні Нова Джорджія. Та сама історія. Опіки очей, локальний параліч, струменеве ураження шкіри. А ще я продивився файли терористки Шерми…

— Навіть так, — Блісс похитав головою. Чи то здивовано, чи то несхвально.

— Я отримав на це дозвіл від керівництва управління «А», — повідомив технік, не відводячи погляду. Помовчав, чекаючи на реакцію Блісса; не дочекався й додав: — Дозвіл від адмірала Хангара. Тридцять дві години тому.

— Невже вам, Модо, приносить задоволення дратувати своїх безпосередніх керівників зверненнями «через голову»? — координатор розвідувальних проектів пройшовся поглядом мішкуватим комбінезоном техніка, його кирпатим безбарвним обличчям, вузькою лінією рота і жіночою шиєю.

«Дигендер, умовно повноцінна двостатева особина, прикрий збій еволюційної програми, — Блісс зусиллям волі придушив хвилю обридження, яка вже напинала свій гребінь у його єстві. — Що з нього візьмеш, із цього нещастя. Його (чи то її) ображено ще до народження. І він (вона) дуже корисний (корисна). Допитливий (допитлива), здогадливий (здогадлива), наполегливий (наполеглива). Знає свою справу… Насправді, Імперія стоїть саме на таких техніках».

Вголос він сказав:

— Ви повинні знати, Модо, що внутрішні статути Служби чітко регламентують порядок звернень за дозволами до посадових осіб та експертних центрів.

— Я визнаю свою провину, сір.

— Це зрозуміло, але ви зупинились на тому, що дивились біографічні файли лідерки терористів Шерми Шайнар.

— Так, сір.

— І що далі?

— Коли вона перебувала на Землі, її також вразила кульова блискавка.

— …?

— Так, це зазначено в її досьє. Я знайшов медичний звіт, доволі детальний. Вона тоді була на третьому місяці вагітності, і військові медики з допоміжної бригади Першого флоту ретельно її обстежили.

— Але ж на Землі немає адельм.

— Ви маєте