Читати книгу - "Князі Острозькі"

Очевидно, в особі Олександра він бачив наступника «по православній лінії». Якраз у середині 70-х рр. ХVІ ст. (у 1576 чи 1577 р.) Олександра треба було віддати навчатися «руської науки». Ймовірно, В.-К. Острозький, бажаючи залишити при собі сина, спеціально збирав кваліфікованих учителів, котрі могли б дати його нащадку належну «православну освіту». Судячи з полемічного трактату «Ключ царства небесного» Герасима Смотрицького, учителем княжича Олександра виступав автор цього твору. Його також вважають ректором Острозької академії. Учителі, приставлені до Олександра, могли скласти ядро цього навчального закладу.

Починаючи з 80-х рр. ХVI ст. згадки про Острозьку школу як навчальний заклад вищого типу можна надибати в різних документах. Єзуїт Антоніо Поссевіно, який був посланий римською курією на Схід Європи для вивчення релігійних проблем, у 1581 р. писав, що «деякі князі, як, наприклад, в Острозі і Слуцьку, мають друкарні і школи, у яких підтримується схизма».

Згадуючи навчальний заклад в Острозі, православні схильні були іменувати його школою та академією, а католики (можливо, також протестанти) – колегіумом, ліцеєм і гімназією.

На нашу думку, активна діяльність В.-К. Острозького з організації релігійно-культурного й освітнього осередку в Острозі стала стимулом для перетворення єзуїтської колегії у Вільно на академію, що відбулося в другій половині 70-х рр. ХVI ст. У цій колегії працював, а потім з 1579 р. був ректором Віленської академії П. Скарга, який уважно стежив за тим, що робить В.-К. Острозький.

Цікаві свідчення про Острозьку академію подані в поемі С. Пекаліда «Про Острозьку війну…». С. Пекалід називав Острозьку школу «тримовною гімназією». У цьому творі автор, зокрема, зазначає, що «славу античних часів» Острогу принесли «вільні науки». Це можна зрозуміти так, що в цій «тримовній гімназії» відбувалося вивчення так званих семи вільних наук – граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії, музики. Про вивчення цих дисциплін в Острозі свідчив і полемічний твір «Пересторога».

Хоча С. Пекалід не розшифровує, які три мови вивчалися в Острозькій гімназії, однак не важко здогадатися, що це були латинська, грецька й старослов’янська. Саме про вивчення цих трьох мов свідчать інші джерела. Поет розглядає Острог як осередок, де процвітають культура й наука:

Славиться бібліотека – достойний плід спільної праці, Біблія світ тут побачила, швидко зростає видання Інших книжок в Острозі, Аполлон-Феб Гринейський радіє: Він же Тенед залишив, став байдужим йому острів Делос, Ось він і лук, і кіфару, і теж сагайдак стрілоносний — Все забирає в Острог, побажали ж так музи священні.

Ще в одному місці С. Пекалід називає місцеву школу в Острозі «ліцеєм», де відбувається викладання вільних наук:

Радуйся, наша Волинь войовнича, ти, Марсова дочко, Саме тобі дім Острозьких дарує ліцей той тримовний. Отже, приймай ці основи, а більші плоди, може, будуть. Не зневажай ти учених богинь, оцих муз не цурайся, Кращого в світі від вільних мистецтв ти нічого не знайдеш.

Із контексту поеми випливало, що Острог випереджав інші культурні осередки (принаймні в східноєвропейському регіоні).

Творці Острозької академії запозичили гуманістичну концепцію тримовного навчального закладу, яка набула в той час поширення в Західній Європі. Прихильники цієї концепції виходили з того, що знання трьох класичних мов – староєврейської, грецької та латинської – є необхідною умовою для кваліфікованих богословських студій над Святим Письмом. Тримовні навчальні заклади в Західній Європі стали альтернативою традиційних університетських структур. Запозичуючи вищевказану концепцію тримовного навчального закладу, творці Острозької академії трансформували її у відповідності до існуючих культурних традицій Східної Європи.

Острозька академія, з одного боку, виступала як гурток вчених (переважно богословів та філологів), а з другого – як навчальний заклад, де реалізовувалася концепція гуманістичного навчання. Схоже, вона була багатоступеневою школою, яка включала початковий, середній та вищий рівні. Пізніше приблизно така сама схема багатоступеневого навчання існувала в Києво-Могилянській академії.

На першому етапі учні оволодівали руською грамотою, що мала старослов’янську основу. В острозьких книжників навіть сформувався своєрідний культ старослов’янської мови як мови божественної. Для навчальних потреб учнів-початківців у Острозі було здійснено кілька видань букварів цієї мови. Можливо, були й інші їхні видання, але вони не дійшли до нас, оскільки букварі завдяки інтенсивному використанню швидко зношувалися та знищувалися.

На наступному, середньому етапі відбувалося вивчення грецької та латинської мов. Причому рівень їх викладання був достатньо високим. Також відбувалося студіювання семи «вільних наук». Принаймні в нас є прямі й непрямі свідчення того, що тут вивчалися граматика, риторика, арифметика, музика, астрономія. Не викликає особливих сумнівів викладання інших предметів із комплексу семи «вільних наук».

На вищому етапі відбувалися богословські студії. У перші роки існування школи вони були пов’язані з підготовкою тексту Біблії, до чого залучалися й окремі учні академії. Пізніше, у 80—90-х рр. актуальною для Острозької академії стає богословська полеміка з католиками й прихильниками унії. Тут з’являється низка богословських творів полемічного спрямування. Передусім слід відзначити «Книжицю» Василя Суразького. У той час в Острозі підготували низку перекладів богословських праць із грецької мови.

Точно невідомо, до якого часу функціонувала Острозька академія. Т. Кемпа вважає, що вона почала занепадати в останні роки життя В.-К. Острозького, особливо після 1603 р., коли князь був частково паралізований. Остаточний же занепад академії вчений пов’язує з діяльністю Г. А. Ходкевич, особливо після того, як за її допомогою в Острозі була заснована єзуїтська колегія. Подібні думки висловлювали й інші автори. Напевно, академія припинила своє існування наприкінці 30-х чи на початку 40-х рр. ХVII ст. Однак, хоч би там як, можемо констатувати, що цей вищий навчальний заклад проіснував тривалий час після смерті його фундатора.

Острозька академія дала значний імпульс для розвитку освіти на теренах України, а також на інших землях, де домінувало православ’я та старослов’янська мова як мова культури. Цей заснований В.-К. Острозьким навчальний заклад наблизив існуючу тут школу до