Читати книгу - "Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Алло. - сказала я.
- Катю, ти де? чому не відповідаєш? - налетіла на мене Маша.
- Машо, потихіше.
- Потихіше? Куди ти зникла?
- Я поїхала в комплекс. Пробач, що не попередила.
- Що? Чому ти поїхала? - вже трохи спокійніше сказала.
- Я ж казала, що не дуже люблю такі заходи. Пробач. - цікаво, а Мирослав теж там залишився?
- Ну добре, але попередити можна було.
- Пробач.
- Повертайся сюди. Ми будемо шашлики робити.
- Там багато людей?
- Ні, деякі вже пішли.
- Добре, тоді скоро буду. - сказала я. І пішла до ванної кімнати.
Сьогодні було дуже спекотно. Лише 3 червня, а вже ніби липень. Тому я одягла легку літню сукню, довжиною по щиколодки, і білі кросівки. Не фарбувалася, лише нанесла свої улюблені парфуми.
Коли я приїхала, побачила, що людей дійсно менше, що не могло не тішити. Я зайшла до дому, та Машу знайшла в вітальні, лежачи на колінах Марата.
- Привіт. - привіталася я. - Коли весілля?
- Думаю, що за тиждень можна буде готуватися. - Марат підтримав мій сарказм, а ось Маша здається не оцінила.
- Марат! - вскочивши, сказала вона.
- А що я? - почав захищатися чоловік.
- Привіт. - вона підійшла до мене, та обійняла. - Ти як?
- Зі мною все гаразд. - я усміхнулася їй. - Бачу в тебе все чудово? - прошепотіла я дівчині на вухо, та багато значно поглянула на чоловіка, який дивився якийсь фільм.
Маша, відразу покрасніла.
- Ідемо замаринуємо м'ясо. Не встигла купити. - дівчина спритно перевила тему.
- Я зрозуміла.
Ми пішли на кухню, і на мене відразу нахлинули спогади, про вчорашній вечір.
- Знаєш, давай краще ти сама це зробиш. Я хочу трохи відпочити.
- Звісно іди. Вибири будь-яку вільну кімнату.
- Дякую.
Я піднялася на другий поверх по сходах, а там йшов на низ Мирослав.
- Доброго ранку. - сказав той, та пройшов повз.
Щось я не зрозуміла, і це все? тобто він не пам'ятає? чи тільки вдає? можливо шкодує, і тому не подає вигляду, типу нічого і не було. Господи, і як мені тепер з ним працювати? А можливо для нього це нічого не означає? В інтернеті ж він спить з своїми робітницями. Але, що він тоді сказав? щось на французькій. Знала б я французьку....Дідько.
- Катю? - запитав хтось позаду мене.
- А? - я швидко обернулася. - А, доброго ранку.
- Де ти вчора поділася? - запитав як ні вчому не бувало.
- Гуляла. - сказавши це, я розвернулася, та попрямувала до перших попавших дверей.
Я зайшла в кімнату, закрилася, та сповзла до низу. Катю, це просто поцілунок по п'яні, нічого більше. Трасця.
Так просиділа я хвилин 30. Поки в двері хтось не постукав.
Tu me plais* - ти мені подобаєшся.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн», після закриття браузера.