Читати книгу - "Заборонений плід, Валерія Дражинська"

11

Діма

 

Мила, красива, сексуальна Кетрін. Чому її ідеальне тіло не справляє на мене хоч маленьку частку того вбивчого ефекту, який виникає за одного лише погляду на Женю? Я мучив дівчину кілька годин та поїхав все одно повністю не задоволений.

Завтра об одинадцятій літак до дому. Спати не хочу зовсім. Звик вже. Цікаво, коли ця зручна, але погана звичка мені відгукнеться?

Не вмикав ніде світло. У темряві витягнув навпомацки першу пляшку, що потрапила під руки, та влаштувався в кріслі біля басейну. Приглушене блакитне підсвічування води і вогні міста сповістили, що побачення у мене зараз відбудеться з коньяком. Мені було байдуже чим накидатися, до спиртного я ставився байдуже. Улюблених напоїв не було. Хоча зараз захотілося джина. І я знаю чому. Від Жені, коли я присів до неї на ліжко, йшов шикарний аромат хвої.

Матюкнувшись вкотре за день, зробив відчутний ковток пекучої рідини та заборонив собі йти шукати інший, більш бажаний зараз напій.

Усе йде неправильно. І я не знаю, що з цим робити. Втратив контроль над ситуацією, над собою. Намагаюся абстрагуватися від усього. Тупо бездумно дивлюся вперед, поступово спустошуючи ємність з алкоголем.

Коли пляшка доходить до твердої середини, якимось шостим чуттям розумію, що вже не один. Злегка повертаю голову і бачу її, охоплену блакитним світінням. Беззвучно видихаю з полегшенням. У спортивних штанях і футболці. Навіть ліфчик присутній. Вона зараз реально остання людина на планеті, яку я хочу спостерігати. Але чомусь залишаюся на місці й мовчу, не відриваючи від неї погляду. Наше розташування не дозволяє їй помітити мене, доки я не захочу. Чим я безбожно користуюся. 

Ось Женя підходить до басейну, закочує штани та сідає, опускаючи ноги у воду. Голову впускає в долоні. З боку виглядає як жест відчаю. У мене не виникає жодного бажання підійти і заспокоїти її. Навпаки, спалахує злість. Складається враження, що вона спеціально мене спокушає. Навіть зараз! Досить успішно, до речі.

Я не п'яний. Це не моя доза. Спеціально роблю гучний ковток. Час напоумити дівчисько.

Женя злякано підкидає голову та, у спробі піднятися, падає в басейн. Бл**ь! За що мені це??? Усвідомлюю, що якщо і спокушає, то якось наївно та невинно, чи що! Натурально, одним словом.

Не випускаючи пляшку з рук, підходжу до того місця, де вона щойно сиділа. Відпльовується та невпевнено дивиться на мене.

- Вирішила поплавати вночі? - мій голос не просто не ввічливий, а навіть грубий.

Роблю черговий ковток, не зводячи з неї очей. Реакція довбаного організму не змушує себе чекати. Ліфчик, що просвічується крізь мокру футболку, навіть у воді не заважає відтворити в голові округлості досконалих грудей. Закипаю та не тільки всередині.

- Не допоможеш? - простягає руку.

Так, бл*дь, вона вгамується чи ні?

- Жень, ти плавати розучилася? - киваю головою в бік бортика.

Наближення до точки кипіння злегка остуджує моє бажання відлупцювати дурну дівчину. Фиркнув, пливе в зазначеному напрямку. Граціозно піднімається. Відвертаюся та присмоктуюся до пляшки, роблячи поспіль кілька ковтків.

- Ти заходив до мене, коли я спала, - чую поруч напружений голос. Не питання - твердження.

Женя стоїть уже за метр від мене та зосереджено викручує низ футболки. На мене не дивиться. Щоки та вилиці рожеві. Від води чи збентеження? Чи... Чи могла вона спеціально мені такий натурально еротичний спектакль влаштувати? Якщо так, то актриса з неї вищий клас. Навіть злість пропадає. Уже просто цікаво. Невже мене змогла надути дев'ятнадцятирічна дівчина.

- Якщо ти спала, звідки знаєш, що я заходив? - дивлюся оцінювально, прикидаючи можливості її характеру.

- Твій запах! - шепоче, а в мене від її відповіді тремтіння проходить по тілу.

- Що? - тупо перепитую.

- У кімнаті залишився твій запах, - каже вже впевненіше, піднімаючи на мене погляд, але одразу ж губиться, - Ти... Я..., - рожеві візерунки з'являються на шиї й нижче, - У кімнаті було спекотно. Ось. Якось так! Тому й... 

- Кондиціонер! - підказую.

- Коли він довго працює, у мене соплі з'являються, - видає скривджено та шмигає носом, ніби на доказ.

Лише посміхаюся, ледве стримуючи сміх. Я Женю вже в фатальні спокусниці записав, а дівчина он ледь свідомість не втрачає від того, що я її в одних трусах побачив. Вона не бреше. І реально не розуміє, як на мене діє.

Подумки зітхаю і кажу, власне, те, що й треба було їй розповісти з самого початку.

- Жень, тобі варто дещо знати. У заповіті твого батька є ще кілька пунктів, які тобі не сподобаються. Сподіваюся, тоді ти зрозумієш, чому я так наполегливо намагаюся змусити тебе зайнятися справами компанії або хоча б розуміти, що там відбувається.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍