Читати книгу - "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану"

Джібріл. В Корані Мухаммад – «посланник» Аллаха і його пророк, один із пророків, яких Аллах і раніше посилав до людей. Як і попередні пророки, Мухаммад – звичайна людина; він не вчений, і від нього не варто вимагати чудес; він тільки «застережник» і «вісник» («благовісник»), «світильник освітлюючий», обраний Аллахом для того, щоб донести до людей істину. Одночасно Мухаммад вирізняється серед інших пророків; він заключає їхній ряд і, будучи останнім, підтверджує учення попередників (Коран називає його «печаткою пророка»). Міфологічні риси образу Мухаммада широко розповсюджені в уявленнях народів Ближнього і Середнього Сходу (оповідки про чудесні зцілення Мухаммада, відкриття ним джерел води, оживлення безплідних земель тощо). Мусульманські містики створили образ Мухаммада – «досконалої людини», яка має особливі властивості і ближче всіх стоїть до Аллаха. Культ Мухаммада відображений і в популярному у мусульман багатьох країн святі «різдві пророка».(обратно) 81

Іфріт – у мусульманській міфології вид джинів, які мали особливу силу. У фольклорі арабських народів іфріти інколи вважаються душами померлих.

(обратно) 82

Сілат – джин стихії води.

(обратно) 83

Ареах (Ал) – злі духи. Про витівки злого духа розповідається в туркменських небилицях. Він підстерігає людину у якому-не-будь безлюдному місці поблизу аулу чи пробирається в кибитку. Чоловік позбавляється духа за допомогою священного ножа чи прикликавши на допомогу порхана.

(обратно) 84

Бехлілі Дана – «Мудрий Бехлілі». Мова йде про дівана Бух-луле, сучасника арабського халіфа Харун ар-Рашіда (786–809) і популярного героя багатьох анекдотів і притч; інколи його партнером виступає халіф Харун ар-Рашід.

(обратно) 85

Батман – міра ваги, не однакова у різних країнах Сходу; у туркменів складала приблизно 20–21 кг.

(обратно) 86

Ад (адіти) – у мусульманській міфології один з корінних народів Аравії. Коран називає місцем проживання адітів ал-Алкаф, який коментатори розміщують у пустелі Східного Хадрамаута. За Кораном, адіти розкошували, але загордились і відмовились наслідувати напучення посланого Аллахом пророка – «брата їхнього» Худа. За це адіти були покарані засухою і ураганом («вітром шумним»), який бушував сім ночей і вісім днів і стер їх з лиця землі. Історична наука даних про народ ад не має. У середні віки в Аравії слово «адітський» часто вживалося в значенні «давній»; і по сьогодні руїни називаються там «адітське житло».

(обратно) 87

Балам син Баури – у мусульманській міфології персонаж, який відповідає біблейському Валааму. У Корані не згадується, але часто асоціюється з персонажем Корану, який зрадив своїй праведності («І зробив його своїм послідовником шайтан, і був він із тих, що заблукали»).

(обратно) 88

Калам – перо з тростини (очерету).

(обратно) 89

Абу-л-Газі вів свій рід від Шейбана, сина Джучі, внука Чингізхана.

(обратно) 90

У 1051 Р. X. (1641 р.) Абу-л-Газі ще не «сів на престолі свого батька», а, будучи запрошений аральськими узбеками, прибув до Аралу, де він був проголошений ханом тільки в 1053 Р. X. (1643 р. н. е.), а ханом хівинським він став тільки в 1055 Р. X (1645 р. н. е.).

(обратно) 91

Термін «юрт» у значенні «місце для кочів'я» в Середній Азії та Ірані широко використовується починаючи з XIII ст. У даному випадку він вжитий у значенні «країна». Слово «юрт» О'урт), ймовірно, походить від дієслова «ходити», «йти»; таким чином, могло спочатку означати «ходження», «кочування», «місце для кочів'я».

(обратно) 92

Мангишлак – гористий півострів на східному березі Каспійського моря. А. Вамбері пояснює Мангишлак: «мінг+кишлак» – «тисяча зимових стійбищ». (А. Вамбері. Путешествие по Средней Азии) Г. Мусабаев вважає, що словосполучення «ман+кишлак» – «бараняча зимівля» (Г. Мусабаєв. Семантика слова «Мангыстау»).

(обратно) 93