Читати книжки он-лайн » Наука, Освіта 🧪📚🧑‍🔬 » Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Читати книгу - "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану"

180
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 197 198 199 ... 207
Перейти на сторінку:
області у верхів'ях pp. Геріруда і Гільменда, розташованих між Гератом і Баміаном, що пізніше увійшла до складу Афганістану (Баршольд В. В. Туркестан, т. II, с. 326).(обратно) 136

Газнін (Газна) – місто в Афганістані.

(обратно) 137

Всі етимології терміну «калач» виходять з дво-елементного складу цього слова: кал + ач, але по-різному тлумачаться; за Махмудом Кашгарським: «Почекайте, залиштеся і продовжіть своє перебування», за уйгурським рукописом: «Залишся, відкрий», за Рашід-ад-діном: «Залишся голодним» (Баршольд В. В. Очерк, с. 8).

(обратно) 138

Мавераннахр (по-арабськи: «Те, що за рікою», тобто за Амудар'єю (Транс-оксанія) – культурна область у басейні Амудар'ї і Сирдар'ї (Баршольд В. В. Туркестан, т. II, с. 65 – 181).

(обратно) 139

В області халіфату розрізнялися три гілки огузів або туркменів: сельджукські, балханські та іракські (Баршольд В. В. Очерк, с. 24). За Ібн-ал-Асіром, термін «іракські огузи» (туркмени) виник на початку XI ст. (Там же, с 25).

(обратно) 140

Мова, ймовірно, йде про Кутб-ад-діна, засновника мусульманської династії в Індії, який правив з 602 по 607 Р.Х. (1205–1206 – 1210–1211 р. н. е.). Кутб-ад-діна, найближчого помічника і сподвижника гуріда Му'из-ад-діна, що завоював Індію у кінці XII ст. н. е., було призначено намісником Делі. Після смерті Му'из-ад-діна (1206) Кутб-ад-дін стає повновладним правителем Делі; з цього часу тюркські елементи посідають панівне становище в країні; починається енергійна ісламізація країни (Умняков И. И. «История» Фахреддина Мубаракшаха, с 108–115).

(обратно) 141

В. В. Радлов (О языке куманов, с 6) виводить «тенге» від слова «тенгерек» – «коло», а Г. С. Саблуков (Монеты Золотой Орды, с. 519–520) зазначає: «Іменем «денг» (татарським письмом «данг») позначалася взагалі монета… У мові татарсько-тюркській «дат», в перській «тенге», є слово звуконаслідувальне, що означає дзвін металу «тен» чи «тіннь»…». Слово «танга» складається з двох елементів: таєн + гає, де – гає – словоутворюючий аффікс (Zajqczkowski A. Sufiksy imienne і czasownikowe w jçzyku zachodniokaraimskim, с. 68–70), а перший елемент, тобто таєн, співставляється із словом тін – тідн – тапин – тЩн, яке в деяких тюркських мовах (татарська, казахська, киргизька, узбецька та ін.) відображає процес функціонування хутра в якості грошей, має два значення: «білка» і «копійка».

(обратно) 142

Ярлик – патент на посідання певної посади чи на одержання визначеного чину, звання (А. А. Семенов. Бухарский трактат о чинах и званиях и об обязанностях носителей их в средневековой Бухаре, с. 142).

(обратно) 143

Легендарний цар Ірану.

(обратно) 144

Цим арабським терміном позначалися власники дрібних князівств, що з'явилися в Іспанії на самому початку XI ст. у зв'яку з розпадом Кордовського халіфату. Цей термін досить широко увійшов до східної («мусульманської») історичної літератури, в якій він вживається у названому вище значенні: дрібний князь.

(обратно) 145

Хакім – правитель міста чи області, об'єднуючий адміністративні і судові функції (В. А. Гордлевский. Государство Сельджукидов, с. 144).

(обратно) 146

Арак («ар» – піт, випари), «арака» – горілка; це слово, відоме в тюркських мовах також у формах араки, раки, ара(и)ґи (якутськ.), увійшло до ряду мов Сходу і Заходу.

(обратно) 147

До нинішнього часу немає загальноприйнятого написання термінів «бузук», «учук», що у першу чергу пояснюється відсутністю хоч якої-небудь задовільної етимології цих термінів. Ці терміни зустрічаються в написаннях: бузук, бузук, бозок, боз-ок, бузок, бузок; учук, уч-ук, учок, уч-ок. У складі терміну «учук» (учок) елемент «уч» може означати: «три» [учук (учок) – «три племені»; уч огуз – три [різних] племені].

(обратно) 148

Як відомо із «Сокровенного переказу», серед заснованих Чингізханом «придворних» посад були також чотири «дальні і ближні стріли»; на думку

1 ... 197 198 199 ... 207
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану"