Читати книгу - "ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє"

чи інвестиційну манію, схожу на ту, що призвела до краху доткомів 2001-го? Як розібратися?

Очевидно, стартапи, що оцінюються в понад мільярд доларів, привертають увагу, особливо нині, коли у Кремнієвій долині здобувають титул «єдинорогів». Журнал Fortune запровадив рейтинг компаній із високим статусом7. На новинному сайті Кремнієвої долини TechCrunch постійно оновлюється база «єдинорогів», що лідирують (Unicorn Leaderboard)8.

Та навіть компанії, які справді досягають успіху, не конче визначатимуть наше майбутнє. Ми в O’Reilly Media навчилися вловлювати сигнали, і стежимо за інноваторами, які подарували світові інтернет і відкрите програмне забезпечення (чи то софт), що дало змогу ним користуватися. Вони керувалися любов’ю до знань і цікавістю, а не бажанням нажити статків. Ми вже знаємо, що нові галузі виникають не завдяки зустрічам заповзятливих підприємців із венчурними капіталістами. Усе починається з людей, яким паморочиться в голові від мрій про нібито неможливе майбутнє.

Світ змінюють люди, які женуться за геть іншими «єдинорогами» і мають дещо важливіше за мільярдні статуси Кремнієвої долини (утім деякі досягають і статусів). Такі люди здійснюють неймовірний прорив, і їхні відкриття поширюються у світі настільки, що сприймаються як належне.

Том Стоппард описав таких «єдинорогів» у п’єсі «Розенкранц і Гільденстерн мертві» (Rosencrantz&Guildenstern Are Dead):

На шляху з одного місця до другого один чоловік бачить, як у третьому місці (неприкметному, безіменному місці, де ніхто не живе) єдиноріг перебігає дорогу й зникає... Потім ще один чоловік вигукує: «Боже! Це сон. Здається, я щойно бачив єдинорога». Подія безповоротно втрачає драматичність. Зрозуміло, що третій свідок не додає драматичності, а послаблює значущість події. Четвертий свідок позбавляє її значущості, і що більше свідків, то менш значущою і більш буденною стає подія. Зрештою, поява єдинорога на дорозі стає реальністю — як то кажуть, звичною справою9.

У сучасному світі повно такого, від чого ми раніше вигукували ХЗ! і до чого потім звикли — дивовижі стають звичною справою.

Операційна система Linux була «єдинорогом». Здавалося, це фантастика: нецентралізована спільнота програмістів створює операційну систему світового рівня й безкоштовно її роздає. Проте нині Linux користуються мільярди людей.

Всесвітня павутина була «єдинорогом», хоч і не зробила з Тіма Бернерса-Лі мільярдера. Пам’ятаю, я презентував всесвітню павутину на IT-конференції 1993 року: клікнув на лінку й сказав: «Ця картинка щойно надійшла через інтернет з Гавайського університету». Люди не вірили: думали, то вигадки. Тепер усі розраховують в один клік дістати вмить будь-яку потрібну інформацію.

Сервіс Google Maps був «єдинорогом». Та от нещодавно я бачив в автобусі літнього чоловіка, що показував другому, як синя крапочка на Google Maps переміщується за рухом автобуса разом із нами. Необізнаний із технологією пасажир дивувався. Більшість із нас сприймає як належне те, що телефони точно знають, де ми перебуваємо, дають інструкції на кожному повороті, доки ми не дістанемося кінцевого пункту (пересуваючись автомобілем, громадським транспортом, велосипедом чи пішки), знаходять найближчі ресторани чи заправки і в реальному часі сповіщають друзям, де ми зараз.

Перший айфон був «єдинорогом» ще за рік до того, як App Store кардинально змінив ринок смартфонів. Спробувавши гортати сторінки й торкатися пальцем екрана замість морочитися з дрібною клавіатурою, люди вже не захотіли повертатися до кнопкових телефонів. Зрештою, перший мобільний телефон теж був «єдинорогом». Так само і його попередники — стаціонарний телефон і телеграф, радіо й телебачення. Ми забуваємо. Забуваємо швидко. Що стрімкіше мчать інновації, то швидше ми забуваємо.

Інтелектуальні агенти, на зразок Amazon, Alexa, Siri від Apple, Google Assistant і Microsoft Cortana, — «єдинороги». «Єдинорогами» можна назвати Uber та Lyft, але не тільки через оцінну вартість. «Єдинороги» — це сервіси, що спонукають вигукувати ХЗ із захоп­ленням.

Ви ще пам’ятаєте ту мить, коли вперше усвідомили, що завдяки швидкому інтернет-пошуку матимете відповідь практично на будь-яке запитання, або довідалися, що телефон проведе куди завгодно й більше не треба питати дороги? Це було так круто! Та потім ви почали сприймати зручності як належне... Пам’ятаєте, як швидко ви перейшли від тієї стадії до скарг на свої прилади, що не так працюють?

Ми опановуємо нові види магії, що поступово втрачає чари і стає буденністю. Підростає нове покоління людей, які не вважають дивиною виклик таксі чи купівлю їжі через додаток на смартфоні; не замислюючись, замовляють товар на Amazon й очікують доставки за кілька годин; спокійнісінько спілкуються на своїх пристроях із персональними асистентами, заснованими на програмах штучного інтелекту, й очікують миттєвих результатів.

Таким «єдинорогам» я й присвятив свою кар’єру в галузі технологій.

То що вирізняє справжнього «єдинорога»?

1. Спершу в його існування складно повірити.

2. Він змінює світ.

3. Він породжує екосистему нових сервісів, робочих місць, бізнес-моделей та індустрій.

Про те, що спершу складно повірити, ми вже говорили. А як щодо змін у світі? У книжці «Ким мають стати ваші клієнти?» (Who Do You Want Your Customers to Become?) Майкл Шрейдж пише:

Успішні інноватори не просять покупців чи клієнтів робити щось інакше; вони просять їх стати інакшими... Успішні інноватори просять користувачів осягнути нові цінності, навички, моделі поведінки, термінологію, ідеї, очікування чи устремління — чи хоча б прийняти нові віяння. Такі інноватори перевертають життя своїх клієнтів10.

Наприклад, Шрейдж зазначає, що Apple (а тепер і Google, і Microsoft, і Amazon) закликає «клієнтів із дорогою душею звертатися до свого телефона, як до живого прислужника». Без сумніву, для нового покоління користувачів цілком нормально звучать фрази:

«Siri, забронюй мені на шосту столик у Camino.

«Alexa, увімкни “Баладу худого чоловіка” (Ballad of a Thin Man)».

«Так, Google, нагадай купити смородини наступного разу, коли буду затарюватися в “П’ємонті”».

Навіть розпізнавання людської мови — достатньо складна операція, що й казати про спроможність слухати й виконувати команди (від мільйонів користувачів одночасно). Це вимагає величезної обчислювальної