Читати книгу - "Скорочено Гобсек"

гроші розкішними діамантами. Спостерігаючи це, Дервіль стояв остовпілий. В цей час у коридорі почулись поспішні кроки, Гобсек відчинив двері, бо відвідувач здався йому безпечним. Увійшов чоловік графині, він був страшенно розлючений і вимагав повернути заставу, посилаючись на те, що його дружина не мала права розпоряджатися цими діамантами. Гобсек мі трохи не злякався його люті і погроз звернутися до суду. Дервіль втручається в суперечку і пояснює графу, що, звернувшись до суду, той, можливо, не отримає нічого, крім ганьби, бо справа дуже сумнівна. Граф погоджується заплатити за коштовності вісімдесят тисяч і проценти. Вдячний Гобсек дає йому пораду, як урятувати майно, зберегти його хоча б для дітей. На думку Гобсека, все майно треба фіктивно продати надійному другу.

Через кілька днів після цієї сцени граф прийшов до Дервіля, щоб довідатись його думку про чесність Гобсека. Дервіль відповів, що в лихварі живуть дві істоти — скнара і філософ, підлий і високий, але, коли б йому, Дервілю,. загрожувала смерть, то він призначив би опікуном своїх дітей саме Гобсека. Дервіль розповів графу історію своєї позики у Гобсека і те, як він, остаточно розрахувавшись з лихварем, запитав, чому той не дозволив собі зробити благодіяння безкорисливо, що спонукало його примусити платити величезні проценти навіть свого друга. Відповідь Гобсека найкраще характеризує його: так він звільнив Дервіля від вдячності, дав право вважати, що той нічого не винен лихварю. Граф прийняв рішення передати право власності на своє майно Гобсеку, а контррозписку, яка юридично засвідчить фіктивність продажу, передати Дервілю...

Далі Дервіль спробував розкрити перед Камілою страшну безодню, в яку можуть потрапити жінки, як тільки вони переступлять певні межі. Але віконтеса перепинила повіреного і запропонувала дочці йти спати. Дівчина зрозуміла матір і залишила товариство. Тепер присутні не приховували імен дійових осіб з історії Дервіля, адже всі здогадалися, що мова йде про графа де Ресто і його дружину, батьків графа Ернеста де Ресто.

Минуло чимало часу після цієї угоди, а Дервіль так і не отримав розписки, яка повинна була зберігатися у нього. Він дізнається, що граф де Ресто тяжко хворий. Дервіль прагне побачити графа, але графиня робить все, щоб не допустити цього. Вона добре розуміє своє майбутнє, бо на той час все майно в руках Гобсека. Графиня вже зрозуміла сутність пана де Трай і розірвала з ним стосунки. Вона турботливо доглядає хворого чоловіка, але насправді лише чекає пагоди заволодіти майном, бо відчуває, що в справі свого чоловіка з Гобсеком є потаємний смисл. Граф хоче бачити Дервіля, але, за наказом графині, йому повідомляють, що повірений від'їхав. Тоді граф хоче передати розписку Дервілю через свого сина, але графиня користується своїм впливом на сина і втручається в справу. Граф розуміє, що Ернест може не дотримати слова і відкриється матері. Вона молить графа простити їй заради дітей, але граф невблаганний. Граф помирає, а на ранок приходять Дервіль і Гобсек. Графиня зачинилась в кімнаті графа і нікому не дозволяє увійти туди. Побачивши чужих людей, Ернест попереджає матір. Коли стряпчий і лихвар увійшли в кімнату, де лежав небіжчик, вони жахнулися: все було перевернуте, в кімнаті панувало страшне безладдя, а у каміні палали документи, що мали бути передані Дервілю. Гобсек скористався злочином, що скоїла графиня, і привласнив майно графа.

Відтоді Дервіль і лихвар рідко бачились. Гобсек здав в найми особняк графа, проводив літо в його маєтку, удавав з себе вельможу, будував ферми, лагодив млини. Якось стряпчий зробив спробу вмовити Гобсека допомогти Ернестові, але лихвар відповів, що нещастя — найкращий вчитель, що хай молодий граф дізнається ціпу грошам і людям, хай поплаває по паризькому морю, коли він стане вправним лоцманом, тоді дамо йому корабель. Довідавшись про кохання Ернеста до Каміли, Дервіль зробив ще одну спробу вплинути на старого лихваря і пішов до нього. Старий лихвар вже давно зліг в ліжко, але справ своїх не залишив. Не бажаючи мати сусідів, він найняв весь будинок для самого себе, але мешкав в тій самій кімнаті, що й колись. Він відклав відповідь про Ернестову справу на той час, коли зможе встати, та це йому вже не судилося. Через кілька днів до Дервіля прийшли і повідомили про смерть Гобсека. Все своє багатство він залишив правнучці своєї сестри, повії, що прозвали "Електричним скатом" або Вогником. Дервілю він залишив у спадок запаси продуктів, які накопичив Гобсек за останні роки, отримуючи їх від своїх клієнтів. Він приймав усе: і кошик з рибою, і коробку зі свічками, і посуд, і золоті табакерки. Коли Дервіль відкрив сусідні кімнати, він мало не зомлів від смороду, що йшов від загнилих товарів — риби, паштетів, кави, тютюну, чаю тощо. На кінець життя він нічого не продавав, бо боявся віддати за дешево, так його пристрасть пережила його розум.

Дервіль також повідомляє, що незабаром граф Ернест де Ресто буде введений у володіння майном, що дозволить йому одружитися з панною Камілою. Віконтеса відповідає, що Ернест повинен бути дуже багатим, щоб побратися з її дочкою. Брат віконтеси зауважує, що рід графа дуже давній. Сестра погоджується з ним і говорить, що Каміла може не бачитися з своєю свекрухою, хоча на раутах її приймають.

1830р.