Читати книгу - "Невинна для мажора, Ольга Суниця"

-        Ігоре, будь добрий, відведи Настю в кімнату для гостей. Вона сильно стомилась, а ми з Галкою ще посидимо, поспілкуємось, - звертається до чоловіка тітка.

-        З задоволенням, - промовляє.

Не запитуючи, він бере мене за руку і веде по сходах догори. Потайки розглядаю його. Він здається занадто привітним і доброзичливим порівняно з тим іншим, котрий ледь не заліз мені у трусики. Згадавши ту сцену тіло кидає в жар. Такі впевнені і зухвалі були його дії. Зі мною так ще ніхто не поводився.

-        І надовго ви до нас? - несподіване запитання витягує з гарячих думок.

Ловлю на собі теплий погляд сірих очей.

-        Відсвяткуємо ювілей тітки Соні, подивимось місто, святкові декорації і поїдемо додому, - швидко відповідаю. - Вони з мамою хоч і двоюрідні, але виросли разом і дуже близькі. Вони довго не бачились і мама не змогла не приїхати, коли тітка запросила.

Навіть не знаю, нащо я все це йому говорю. Скоріш за все йому байдуже і думає, як би по-скоріше ми зникли з будинку. Той старший навіть не приховує, що не задоволений гостями.

-        Соня любить запрошувати родичів у гості, - без найменшого докору промовляє. - Дивно, що я вас раніше не бачив.

-        Ми живемо далеко, та й мамі не виходило.

Ми виходимо на другий поверх і йдемо в тому ж самому напрямку, що я недавно йшла. З опаскою дивлюсь на двері, з яких вибігала. Та ми їх минаємо і зупиняємось біля сусідніх.

-        Ось тут буде твоя кімната, - гостинно говорить і відчиняє переді мною двері. - Влаштовуйся, почувайся як вдома. Якщо щось потрібно звертайся, я живу через кімнату, біля Стаса. З моїм старшим братом познайомишся завтра. Він на роботі.

-        Здається я вже з ним знайома, - несміло шепочу. - Він повернувся раніше.

Ігор дивується, але нічого не відповідає. Прискіпливо вдивляється мені в очі, а потім просто киває.

-        Гаразд, відпочивай, - він збирається йти, та раптом знову розвертається до мене. – До речі, якщо хочеш, я можу провести екскурсію по місту. Завтра після обіду я маю вільний час. На новорічні свята в нас побудували маленьке містечко-ярмарок. Там дуже красиво.

-        Добре, - швидко погоджуюсь.

Ігор мені подобається і я не проти провести з ним трохи часу. Все одно цілими днями робити буде нічого. Він задоволено посміхається.

-        Тоді я приїду по тебе біля обіду.

У відповідь киваю і заходжу у кімнату. Цього разу не зачиняю двері, поки не знаходжу вимикача і не впевнююсь, що в приміщені нікого немає.

 

Стас

Я вже спав, коли ця дівка з'явилась у моїй кімнаті. Спочатку не зрозумів хто це, думав, одна з елітних повій батька, котрих він не соромиться замовляти додому в присутності нової дружини. Вона сіла поруч зі мною і я вирішив скористатись нагодою. Знаю, що ці дівчата добре навчені і ідеально знають свою справу.

Накинувся на неї. Не відразу зрозумів, що одяг на ній зовсім не такий. Занадто закритий, добратись до бажаного тіла важко, майже не можливо. І це її несміле відпирання здалось грою. Я притиснув її до ліжка, вона пахла дивним ніжно квітковим ароматом, від чого збудження наросло майже миттєво. Захотілось поцілувати, що я і зробив. Губи м'які справжні, без штучних наповнювачів. Та навіть це не змусило засумніватись, що це не повія, здається, я тоді вже взагалі не думав.

Поки не отримав ляпаса. Від несподіванки і різкого болю на секунду випустив її з рук. Дівчина скористалась моментом і висковзнула з-під мене. Спочатку був шок і здивування, а потім швидко натягнув намацані штани і погнався за нею. Мені потрібно було з'ясувати, що це було.

І виявляється це моя новоспечена мачуха приперла в наш дім ще одну партію родичів.

Настя, ім'я наче в маленької дівчинки, дивилась на мене широко розкритими переляканими очима кольору синього неба, роззявивши рота. Нічим непримітна, у светрі і джинсах, злегка руде волосся стирчало в різні боки, можливо саме через мої дії. Я дивився на неї і не розумів, що в ній могло мене збуджувати, що я втратив контроль. Вона взагалі не мій тип. На таких я навіть не дивлюсь.

Злий, я повернувся у кімнату. Цим гостям не буде ніколи кінця. Впав на подушку і глибоко вдихнув квітковий аромат, що залишився після звичайної дівчини Насті.