Читати книгу - ""Каселона". Природний добір, Олена Гриб"

Мовчазні люди із СБК піднялися на борт, нахабно помахали ідентифікаційними картками, пхекнули на вічно поламаний ліфт і розосередилися по кораблю, голосно стукаючи товстими підошвами об метал підлоги. Їхній начальник, приземкуватий чоловік з пишними вусами і орлиним носом, залишився в кают-компанії разом із власником «Каселони».

– За поясненнями мені звертатися до поліції? – холодно поцікавився Сем, бачачи, що шанобливого ставлення не дочекається, ба більше – візитер готовий вибухнути презирством до декору корабля, що, певне, не збігався з його естетичними вподобаннями.

– Інспекція, планова перевірка, – відрізав СБК-шник і потер щетинисте підборіддя, уникаючи дивитися на зображення живої природи, якими Катя обвішала стіни кают-компанії від підлоги й до стелі. – Потерпіть, це ненадовго.

– Що шукаєте? – Сему здалося, що СБК нишпорить ніби знехотя, лише щоб поставити у своїх документах відмітку про виконане завдання.

Не вважати ж особливою старанністю намагання створити якомога більше шуму?

– Принцесу. – Співрозмовник скривився, облизнув тонкі губи і втупився в екокилимок, що закликав світ врятувати вимираючих поліпів з Аріадни. – Знову, щоб їй провалитися…

– Ага… – Віднедавна на кораблі не дивувалися взагалі нічому. – І як успіхи?

– Тиждень псу під хвіст. Може, ви помітили щось підозріле? – у тоні СБК-шника переважала байдужість, крізь яку пробивалися нотки легкої знервованості.

Здається, яскраво-червоний плакат «Людино, пам’ятай: у харчовому циклі лайсів ти зайва!» надто вибивався із загальної спокійної світло-зеленої гами і дратував небажаних гостей.

Бажаних, втім, теж, але Сем принципово це ігнорував.

– Тільки вас, – утриматись від маленької шпильки не вдалося.

Тим часом четвірка у формі, витративши на обшук хвилини зо три і примудрившись за цей час вляпатися у мастило (тобто напевне щось перевернути в машинному відділенні), повернулася до начальника і похмуро доповіла, що «Каселона» чиста.

– Розпишіться. – У Сема під носом з’явився планшет із гербом Служби Безпеки на копусі і дрібним текстом на екрані. – Стандартна відмова від матеріальних претензій. Під час перевірки нічого не зламано і не вкрадено.

– Не зламано? – Плями на темній формі натякали на протилежне. – Не розбито і не розлито?

– Гарного дня, – з притиском сказав СБК-шник. – Звертайтесь, якщо дізнаєтеся щось корисне.

Сем провів непроханих візитерів до виходу, ледь стримуючись, щоб не реагувати на їхнє зверхнє фиркання, особливо коли воно стосувалося власноруч відремонтованих ним речей, і затримався біля трапа. СБК дійсно обходила всі зорельоти у цьому секторі, на кожен із них витрачалося хвилин п’ять, щонайбільше – десять.

– «Заро», давай останні новини за ключовими словами: «принцеса», «Мебіс» та «розшук». – Цікавість слабко заворушилася, хоча завтра і ця планета, і її мешканці стануть лише пунктом у графіку доставки. – І зв’яжися з Котею… Тьху ти, з Катею.