Читати книгу - "Домовик коляди, Vasyl Shyrman"

Передмова

Одного разу на Коляду — це точно знають всі. Що? Ні! Не знаєте?
Тоді Вікіпедія вам у поміч, а Гугл — у допомогу. Ви ж сучасні люди, вмієте натискати клавіші і "юзати в неті".

Але почну не з історії, а з того, як я опинився в селі. Бо щоб зрозуміти, чому я, нормальна людина, переїхав із міста в село, вам потрібно знати мою історію. Отже, слухайте уважно!

Коли закінчилася триклята війна, у місті в мене вже не було помешкання. Я залишився один, адже дружина подала на розлучення, а всі інші були зайняті собою — ніхто не захотів мати справу з контуженим диваком. Звісно, можна було трохи пожити у побратимів, які пропонували допомогу, але в них свої сім’ї, і життя мирне не для безхатченків. Я не звик бути побирайлом, та й взагалі, не люблю ставити когось у незручне становище. Це про сумне. Далі не розпитуйте, бо заплачу.

У мене були невеликі заощадження, старий "дирчик" та вірний вівчарка Ларі — ось і все моє багатство. Кошти трохи виплатили за контузію, дирчик — це списаний Форд, а Ларі, як ув’язався до мене, став справжнім другом. Ми завжди могли поговорити, і скажу вам, наші бесіди були дуже довгими і змістовними.

Що-що? Кажіть у це вухо! Бо в це я не чую.
Ні! Та ви що — з глузду з’їхали! Пес не говорив людською, але він гарно слухав, розумів усе і не перепитував. Тож я трохи відволікся.

Я знайшов в інтернеті хатинку на початку грудня. Це було, чорти бери цю контузію… А! Не згадаю. На початку зими і все. Поїхав туди — подивився, і мені сподобалося, то я й купив.

Але не подумайте, що я віддав великі гроші — ціна була цілком символічною. Хата була стара, невеличка, глиняна, з пічкою та лежанкою, які займали половину простору.

Здавалося, що шифером дах застелили тільки вчора, а до того була стріха з соломи, яка вже майже вросла в землю. Але що сподобалося, так це те, що продавець довів хату до ладу перед продажем.

У хаті був душ і туалет, а вода — з колодязя, але вже заведена до будинку. Вікна, хоч і маленькі, але сучасні, пластикові. Коротше, я втюхався в неї, як юнак у першу любов. Справжня квартира зі зручностями на першому поверсі і ще майже гектар землі! Буде Ларі, де гасати, а мені, де городину завести.

Та чому я вам про неї розповідаю? Ви ж у ній сидите! Покрутіть головою — все самі побачите.

О, ще людей зайшло! Переказувати не стану, бо треба вчасно приходити. Ви афішу бачили? Яка година була намальована? А зараз, яка?
Тож слухайте далі, а що пропустили, вам переказують. Так от усе, як я казав, почалося…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍