Читати книгу - "Між рядками наших сердець, Ліліт Вайсс"

Розділ 1: Літо змін

Ранок Єви

Літнє ранкове сонце ледь торкалося обріїв, пробиваючись через тонку плівку хмар. Вулички містечка були порожніми, і тільки легкий вітерець обдував вікна, приносив аромат квітучих лип і ранкової свіжості. Єва прокинулася від звуку пташиного співу. Вона зручно підняла голову з подушки, дивлячись на світло, що поступово заповнювало кімнату. Останнім часом вона прокидалася дуже рано — у такі моменти їй здавалося, що саме цей момент є найкращим для думок і роздумів.

Піднявшись з ліжка, Єва підійшла до вікна і подивилася на світ. Вулиця, яка в звичайні дні була заповнена людьми, здавалася зовсім порожньою, і все навколо ніби замерло в спокої. Єва випила ковток води і, все ще розмірковуючи, одягла старі джинси і просту футболку. Це літо мало бути іншим. Всі її друзі поїхали в різні місця — хтось на море, хтось в гори. А вона залишалася в маленькому містечку, де знає кожен камінчик на тротуарі.

"Може, цього літа я теж знайду щось нове?" — подумала Єва, дивлячись на пейзаж, що розкинувся перед нею. Вона завжди мріяла про пригоди, про зустрічі, які змінюють все. Але це не було так просто в маленькому містечку, де всі давно знали один одного.

Вийшовши на балкон, вона вдихнула глибоко — свіже повітря було, наче в перший раз. За кілька хвилин, вона пішла до кафе, яке стало її затишним місцем за останній рік. Всі знайомі обличчя, зазвичай повні енергії та руху, зараз здавалися відсутніми. Єва любила це місце через його затишну атмосферу, де можна було посидіти на самоті, подумати і просто відпочити від метушні.

У кафе було тихо, майже порожньо. Лише за одним столиком сиділа одна людина — хлопець, зосереджений на чомусь у своїх руках. Єва не одразу звернула увагу на нього. Вона взяла каву, сіла в кутку і зазвичай почала розглядати свою книгу, але її погляд час від часу мимоволі звертався до цього хлопця.

Він був зовсім незнайомим. Вона помітила його кілька разів, коли проходила повз. Він зазвичай сидів у тіні, зосереджений, ніби весь його світ зупинявся, коли він малював. Але цього разу було щось особливе в його постаті. Його темне волосся, яке трохи закривало лоб, і задумливий вираз обличчя... Щось у ньому викликало у Єви дивне відчуття, як ніби її серце затрималося на мить.

Вона завагалась. "А раптом це просто мій мозок шукає нову причину, щоб відволіктися від самотності?" — подумала вона. Літні канікули тільки почалися, і Єва вже почувалася, ніби це було ціле літо без початку, без кінця.

Її погляд знову впав на того хлопця. Його руки рухалися легко, наче вони вже давно знайомі з пензлем і фарбами. Це було дивно — вона майже не помічала, як годинами може дивитись на людину, яка нічого не робить, окрім малювання. Чи може бути так, що навіть прості рухи можуть розповідати цілу історію?

І тут, ніби з іншої реальності, хлопець підняв голову і зустрів її погляд. Єва одразу відчула, як її серце трохи пришвидшилося. Щось між ними змінювалося в тій миті. Можливо, це була просто випадковість, але цього разу щось було інакше.

Він коротко посміхнувся і кивнув у її бік.

"Привіт," — сказав він, і його голос звучав дуже тихо, але також і спокійно, ніби він давно жив в цьому місці і зовсім не шукав уваги.

"Привіт," — відповіла Єва, намагаючись не виглядати занадто зніяковілою. Вона раптом відчула, як її звичний світ, де вона була наодинці, почав здаватися тісним.

"Ти часто тут?" — запитала Єва, зазнаючи хвилювання, яке встигло заповнити її думки.

"Не дуже часто," — сказав він, відкидаючи рукою кілька пасмів волосся. "Але зараз літо. Час для себе."

"Цікаво," — мовила Єва, розглядаючи його блокнот, що він тримав перед собою. "Ти малюєш?" — запитала, ніби сподіваючись почути більше.

"Так," — відповів він, а його погляд став трохи м’якшим. "Це моя мова. Я більше малюю, ніж говорю." Він нахилився до блокнота, якось інтуїтивно підготувавши його до того, щоб показати Єві.

"Може, захочеш показати?" — злегка хвилюючись, запитала вона.

"Я не проти," — він відвів погляд, ніби обмірковуючи відповідь, а потім простягнув блокнот.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍