Читати книгу - "Вибрані поезії"
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
але знайшли мене живою нині. Птах із повітря притулився клювом до моїх уст, від ночі потемнілих. Були то не уста. Вони скидались на мох, якого Боже сонце вбило. Вислів
Серце моє стає на диби, стрибками мчить до своєї журби. Відступить там, тут явить лють, полюючи там, полюючи тут. Там, де я хочу його залишити, серце моє протестує сердито. Там, де я мала б його покласти, серце не хоче такого щастя. Там, де кажу я «так», а не «ні», серце моє суперечить мені. Серце моє, наче хижий дракон, має зажерливість, а не резон. Я в морській глибині
У морській глибині є кришталевий дім. На проспекті зірчастих коралів стоїть. Велика злотава риба о п’ятій шле мені свій привіт. Приносить червону гілку — коралів квіт. Я сплю на ліжку, що має яснішу, ніж море, блакить. Спрут крізь кришталь прозорий підморгує мені. У зеленім лісі довкола — дін-дон… дан-дін — гойдаються і співають сирени з перламутру кольору хвиль. А над головою моєю горять, у сутінках, моря наїжачені гостряки. Відкрите море
Чорне привиддя, сонно хитаючи головою в синяві ночі, хрестовина ґрот-щогли: спостерігає. Акули супроводжують корабель і висовують свої голови: гукай! Самотнім є небо, самотнім є море, самотнім є чоловік… Хрестовино ґрот-щогли: кричи! Маяк у ночі
Чорне склепіння неба і чорне кружало моря. На березі розкриває маяк своє віяло сонячне. Обертаючись без упину, кого він шукає в ночі? Якщо моє смертне серце у грудях знайти захоче, то хай він його угледить припнутим до скелі чорної. Ворон клює постійно, та вже не пускає крові. Вулиця
Серце моє стає на диби, стрибками мчить до своєї журби. Відступить там, тут явить лють, полюючи там, полюючи тут. Там, де я хочу його залишити, серце моє протестує сердито. Там, де я мала б його покласти, серце не хоче такого щастя. Там, де кажу я «так», а не «ні», серце моє суперечить мені. Серце моє, наче хижий дракон, має зажерливість, а не резон. Я в морській глибині
У морській глибині є кришталевий дім. На проспекті зірчастих коралів стоїть. Велика злотава риба о п’ятій шле мені свій привіт. Приносить червону гілку — коралів квіт. Я сплю на ліжку, що має яснішу, ніж море, блакить. Спрут крізь кришталь прозорий підморгує мені. У зеленім лісі довкола — дін-дон… дан-дін — гойдаються і співають сирени з перламутру кольору хвиль. А над головою моєю горять, у сутінках, моря наїжачені гостряки. Відкрите море
Чорне привиддя, сонно хитаючи головою в синяві ночі, хрестовина ґрот-щогли: спостерігає. Акули супроводжують корабель і висовують свої голови: гукай! Самотнім є небо, самотнім є море, самотнім є чоловік… Хрестовино ґрот-щогли: кричи! Маяк у ночі
Чорне склепіння неба і чорне кружало моря. На березі розкриває маяк своє віяло сонячне. Обертаючись без упину, кого він шукає в ночі? Якщо моє смертне серце у грудях знайти захоче, то хай він його угледить припнутим до скелі чорної. Ворон клює постійно, та вже не пускає крові. Вулиця
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибрані поезії», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Вибрані поезії» жанру - Поезія 📜🎼🌹:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибрані поезії"