Читати книгу - "Більше позитиву, Аліна Шапошник (Аліса Кін)"

Розділ 9

Я так і продовжувала стояти, оторопівши. Що взагалі сталося? Це зі мною? Відчула себе головною героїнею свого життя, а то зазвичай більше була схожа на другорядного персонажа, якого показують в декількох епізодах, ім'я якого в середині сезону і не згадаєш, а до кінця серіалу забудеш, що такий герой був взагалі.

У мене буде побачення з Глібом-президентом, звичайно не в романтичному сенсі, але все ж. Посмішка до вух, в душі радість рветься назовні, так хочеться закричати і застрибати, так би і зробила, якби біля мене нікого не було. Гліб-скалка весь цей час спостерігав за мною з хитрою усмішкою. Дивно, що він мовчав, мабуть, щось замишляє.

 - Що це взагалі було? - я пильно дивилася на нього і легенько штовхнула його в плече.

 - Так, давай без рук, - він зробив півкроку від мене, - Не зважай. Просто вирішив допомогти.

 - Ти просто так нічого не робиш, - констатувала факт.

 - Мені цікаво, що з цього вийде, - спокійно сказав він.

 - Я ж не піддослідний кролик! - обурилася.

 - Так, я цього не говорив, - на його обличчі знову з’явилася хитра посмішка.

 - Що ти там задумав? Це якийсь експеримент? - мені здається, що моєму нерву під оком його слова теж не сподобалися. Відчула себе білкою з «Льодовикового періоду».

 - Все. Мені пора, - він відмахнувся і пішов.

Мені написала Маша: «Ти там що, з далекої галактики добираєшся? Я вже хвилин п'ятнадцять сиджу і чекаю на вас».

От халепа! Зовсім забула про зустріч з дівчатками. Помчала щодуху до аудиторії за речами.

Написала їй: «Були технічні неполадки. Мій космоліт прибуде за десять хвилин. Замов, будь ласка, латте».

Добре, що кафе знаходиться недалеко від мого університету. Я швидко туди дісталася.

У кафе зайшла Настя, зняла куртку і перше, що кинулося мені у вічі, напис на її кофті: «Без паніки! Я - Настя».

 - Привіт, дівчата! - вона аж світилася від радості і щастя.

 - Гм... Цікавий напис, - не змогла промовчати я.

 - Так, коли побачила, зрозуміла, що треба замовити і собі таку дрібницю. Може, і тобі замовити?

 - Без паніки! Я Лера. А що, нормально. Звучить.

 - Ні! Ця фраза вже зайнята. Може: «Погану людину Лерой не назвуть»?

 - Або «Лерка не солодкий пончик, щоб всім подобатися», - я сердито подивилася на Машу.

 - Ні, краще «Лера завжди права», - запропонувала варіант трохи кращий.

 - Точно не завжди! Тоді вже краще «Лера - не подарунок, Лера - сюрприз», - ми розсміялися, сьогодні Маша влучно жартувала.

 - Згодна, з усього запропонованого цей напис підходить найбільше, - Настя ствердно кивнула.

 - Та ну вас! - я відкинулася на спинку дивана.

 - Леро, а про що говорять ті хлопці за нами, а то мій рівень англійської - вмію піти не попрощавшись, - Настя перевела тему.

 - Один з них переклав іншому на англійську твій напис на худі.

 - Що правда? Круто!

 - Жартую. Вони ніяк не вирішать, що замовити: піцу або суші.

 - Розумію, це реально складний вибір.

 - Тоді, може, замовимо сьогодні і те, і те додому? - Машина ідея нам сподобалася.

 - А який привід? - все ж таки вирішила поцікавитися.

 - Обов'язково потрібен привід? Побалуємо себе просто так. Ми цього варті!

 - Так! - сказали в один голос.

* * *

Ми так і зробили. Замовили суші і піцу. Влаштували собі дівич-вечір без приводу. Хоча, можливо, все було не так просто на перший погляд.

 - Оля в чаті написала, що тебе бачили з Глібом-скалкою. Пробач, Настя.

 - Ми вчимося в одному універі. Що тут дивного? - трохи починала жаліти, що додала Олю в наш чат.

 - Ви цілувалися, - Маша занадто спокійно вимовила цю фразу, а крізь мене пройшов холодок, та так, що тепліше поки що не ставало.

- Ти цілувалася з моїм братом? Що між вами відбувається? То ти його спопелити поглядом готова, зараз цілуєшся з ним?!

 - Е... Між нами нічого немає. А ось як пояснити поцілунки не знаю.

 - Не знаєш? Я не проти ваших відносин, але ти ж його ненавидиш! - трохи емоційно відреагувала Настя.

 - Може, вже не так сильно? - Маша потримала версію Насті.

 - Так, перестаньте. Між нами нічого немає і бути не може. Давайте змінимо тему. Настя, ти розібралася зі своїми хлопцями?

 - Наші почуття з колишнім нарешті стали взаємними.

 - Що? - не зрозуміла я.

 - Мені теж стало все одно.

 - Перше кохання, в основному, це людина з набором самих мерзенних якостей. Це все відбувається для того, щоб зрозуміти яким не повинен бути твій вибір хлопця в подальшому, - Маша походила на філософа, сказала з інтонацією, виділяючи ключові словосполучення.

 - Він не був моїм першим коханням.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍