Читати книгу - "Історія держави і права України"

class="p1">Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 15. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова.

Цензура заборонена.

Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.

Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави.

Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

На території України не допускається розташування іноземних військових баз.

Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Державний Гімн України — національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Столицею України є місто Київ.

Використана та рекомендована література

Джерела

Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. — К.: Юрінком, 1996. — 80 с.

Декларація про державний суверенітет України: прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). — 1990. — № 31. — Ст. 429.

Василенко М. П. Матеріали до історії українського права / Н. П. Василенко. — У Київі: З друк. Всеукр. АН, 1929. — 335 с.

Галицько-Волинський літопис: дослідження. Текст. Коментар / НАН, Інститут історії України; за ред. М. Ф. Котляра. — К.: Наукова думка, 2002. — 400 с.

Ділова документація Гетьманщини XVIII ст.: збірник документів / АН України, Ін-т археографії; упоряд.: В. Й. Горобець. — К.: Наукова думка, 1993. — 392 с.

Документи Богдана Хмельницького, 1648 — 1657 / відп. ред. Ф. П. Шевченко; упоряд.: І. Крип'якевич. — К.: Вид-во АН УРСР, 1961. — 740с.

Історія української Конституції / упоряд.: А. Слюсаренко, М. Томенко; Укранська правнича фундація. — К.: Право, 1997. — 464с.

Конституційні акти України, 1917–1920: невідомі конституції України. — К.: Філософська і соціологічна думка, 1992. — 272с.

Літопис руський: за іпатським списком / пер. з давньорус. Л. Є. Махновець; відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — 592с.

Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — К.: Наукова думка, 1971. — 207с.

Права за якими судиться малоросійський народ, 1743 / відп. ред. Ю. С. Шемчушенко. — К., 1997. — 547с.

Повість минулих літ / переказ В.Близнеця. — К.: Веселка, 1982. — 226 с.

Саксонское зерцало: памятник. Комментарии. Исследования / отв. ред. В. М. Корецкий. — М.: Наука, 1985. — 272 с.

Собрание Малоросссийских прав 1807 г. / сост. К. А. Вислобоков, А. П. Ткач, И. Б. Усенко, В. А. Чехович. — К., Науч. мысль, 1993. — 368 с.

Статут Великого князівства Литовського 1529 року / за ред. Ківалова С., Музиченка П., Панькова А. — К.: Юридична література, 2002. — 464 с. — Давньоруськ., укр. та лат. мовами. — (Статути Великого князівства Литовського: у 3 т.; т. 1).

Статут Великого князівства Литовського 1566 року / за ред. Ківалова С., Музиченка П., Панькова А. — К.: Юридична література, 2002. —. 560с. — Давньоруськ., укр. та лат. мовами. — (Статути Великого князівства Литовського: у 3 т.; т. 2).

Статут Великого князівства Литовського 1588 року / за ред. Ківалова С., Музиченка П., Панькова А. — К.: Юридична література, 2002. — 560с. — Давньоруськ., укр. та лат. мовами. — (Статути Великого князівства Литовського: у 3 т.; т. 3, кн… 1).

Статут Великого князівства Литовського 1588 року / за ред. Ківалова С., Музиченка П., Панькова А. — Одеса: Юридична література, 2002. — 568с. — Давньоруськ., укр. та лат. мовами. — (Статути Великого князівства Литовського: у 3 т.; т. 3, кн. 2).

Судебник Казимира (1468 г.) / отв. ред. А. Тила. — Вильнюс, 1967. — 32 с. Українська Центральна Рада: документи і матеріали: у 2 т. — К.: Наукова думка. — Т. 1: 4 березня — 9 грудня 1917 р. — 1996. — 592 с.

Українська Центральна Рада: документи і матеріали: у 2 т. — К.: Наукова думка. — Т. 2: 10 грудня 1917 р. — 29 квітня 1918 р. — 1997. — 424 с.

Хрестоматія з історії держави і права України: у 2 т. / за ред. В. Д. Гончаренка. — К.: Ін Юре, 1997. — Т. 1: З найдавніших часів до початку ХХ ст. — 464 с.

Хрестоматія з історії держави і права України: у 2 т. /