Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Так, негайно йду по неї.

Дон Мануель

Я до ваших послуг завжди, Жду вас тут беззастережно.

Дон Луїс

До побачення, сеньйоре!

Дон Мануель

Скоро стрінемося ще раз!

(Дон Луїс іде.)

Сцена 13

Дон Мануель, Косме у схованці.

Дон Мануель

Двері зачиню і вийму Ключ, аби я знав напевне, Що ніхто нас не побачить Й не завадить цій дуелі. В голові думки рояться Відчайдушні та шалені! Отже, я не помилявся: Є тут потаємні двері. Незнайомка ж – дама серця Дон Луїса, безперечно: Як гадав я, так і сталось. Та коли ж нещастя брешуть?

Косме

(зі схованки)

Гей, сеньйоре! – Залишився, Певно, з двох один суперник, – Випустіть мене, благаю! Кепсько тут мені прийдеться, Як заявиться примара: Комірчина ця маленька, Тут мені самому тісно, Як же поміщусь із нею?