Читати книгу - "Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р."

3. Письмові зауваження подаються до суду, який розглянув справу після завершення судового розгляду. В зауваженнях заявник повинен зазначити, які відомості є неправильними або неповними, і як, на його думку, їх слід доповнити або виправити. До зауважень можуть додаватися докази, які свідчать про помилки у записі, наприклад, касети із записом, який зроблено учасниками процесу. Судового збору за подання зауважень не передбачено.

Головуючий повинен розглянути такі зауваження не пізніше трьох днів з дня їх подання. Розгляд зауважень на технічний запис та журнал судового засідання відбувається поза судовим засіданням. Без виклику осіб, які беруть участь у справі. За наслідками розгляду зауважень постановляється ухвала, якою посвідчується правильність зауважень, або вони відхиляються. Така ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.

4. У разі пропуску строку подання зауваження (тобто 3 дні) і відсутності підстав для його поновлення, головуючий залишає їх без розгляду. У разі пропуску строку подання зауважень з поважних причин, зацікавлена особа повинна одночасно із поданням зауважень подати клопотання про поновлення строку.

Слід мати на увазі, що відповідно до ч. 4 ст. 297 ЦПК при надходженні до апеляційного суду неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Наведена норма може використовуватися для затягування апеляційного розгляду справу, оскільки заінтересовані особи можуть після спливу строку для подання зауважень і надіслання справи до апеляційного суду подати зауваження з клопотанням про відновлення строку, що призведе до необхідності повернути справу до місцевого суду.

Зауваження залишаються без розгляду також у зв’язку з вибуттям головуючого, оскільки інший суддя, який не розглядав справу не може оцінити правильність поданих зауважень.

5. Головуючий розглядає зауваження до протоколу і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність. У разі незгоди головуючого із поданими зауваженнями вони розглядаються судом з повідомленням осіб, які брали участь у справі, про час і місце проведення судового засідання.

Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення суд залишає їх без розгляду.

Зауваження повинні бути розглянуті не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду.

Зауваження приєднуються до матеріалів справи, в тому числі, якщо їх не було розглянуто у зв’язку з вибуттям головуючого.

1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби.

2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються такі відомості:

1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;

2) час початку вчинення процесуальної дії;

3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;

4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків;

6) відомості про роз’яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов’язків;

7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали;

8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз’яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів;

10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, — номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів;

11) час закінчення вчинення процесуальної дії;

12) інші відомості, визначені цим Кодексом.

3. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії.

4. Протокол приєднується до справи.

1. Усі процесуальні дії суду повинні бути зафіксовані у відповідних документах. Про кожну окрему судову дію, проведену поза судовим засіданням, складається протокол, який є важливим процесуальним документом.

Протокол не складається у разі вчинення судом процесуальних дій, до яких особи, які беруть участь у справі не залучаються (наприклад питання, пов’язані із рухом справи) і з питань, які вирішуються ухвалами суду.

В протоколі зазначається суть і зміст процесуальних дій, пов’язаних з розглядом справи, що були виконані судом, сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, іншими учасниками процесу в судовому засіданні під час її розгляду чи поза засіданням, зокрема, оглядом на місці (ст. 55, 189 ЦПК), забезпечення доказів (ст. 36 ЦПК), виконання окремих доручень по збиранню доказів (ст. 33 ЦПК).

2. Змісту протоколу передбачений ч. 2 коментованої статті. Зокрема, у протоколі зазначаються: рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; час початку вчинення процесуальної дії; найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; справа, що розглядається, імена сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; відомості про роз’яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов’язків; усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь