Читати книгу - "Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського"

Отже, небагатьом відоме те визначення людини, що, як на те, по всіх школах твердять з наполегливістю, від якої не тільки вуха слухачів мали б уже втомитись, але навіть колони академічних будівель підломитись?

Августин

Ніколи не буде упину балакучості діалектиків, від якої плодяться незчисленні визначення такого штибу, що заковують розум у кайдани і дають привід до нескінченних суперечок. Якщо ти попросиш у кого-небудь з їхньої отари визначення людини або запитаєш про будь-яку іншу річ, він завжди матиме готову відповідь; та щойно ти захочеш копнути глибше, він враз принишкне, або ж, якщо він безперервним просторікуванням виробив у собі безсоромне словоблудство, характер його відповіді наочно покаже, що він позбавлений ясного уявлення про суть обговорюваного. На таку зневажливу погорду порожніх балакунів я відповідаю гнівно: «Нещасні, навіщо виснажуєте свій розум безглуздими, нічого не вартими вивертами? Навіщо ви, маючи сивину у волоссі й натужно морщачи чоло, бавитесь словесами, наче діти іграшками, а про суть речей позабували? Хай би ваше безумство шкодило тільки вам самим, але ж воно так часто калічить розум благородній молоді!».

Франческо

Згода: найрізкіший осуд такого спотворення науки не буде надмірним. Однак, захопившись палкою промовою, ти забув закінчити визначення людини.

Августин

Мені здавалось, я сказав достатньо; але висловлюсь ясніше. Людина є твариною, чи, радше, вищою з усіх тварин. Не знайдеться пастуха настільки темного, щоб він не знав цього; а з іншого боку, кожна дитина, якщо запитати її, визнає, що людина – обдарована розумом, але смертна тварина.

Франческо

Це визначення усім відоме.

Августин

Навпаки, лише небагатьом.

Франческо

Хіба?

Августин

Якщо тобі випаде зустріти особу, чий розум досяг такої сили, що з ним одним ця особа узгоджує своє життя, тільки йому підпорядковує свої жадання, розумом, як поводом, керує порухами своєї душі й усвідомлює, що тільки розум відрізняє її від дикого звіра, що називатись людиною вона має підстави лише настільки, наскільки керується розумом; якщо особа ця так пройнялася усвідомленням своєї смертності, що ні на мить не полишає думки про неї, і думкою цією невпинно приборкує свої бажання, зневажаючи все скороминуще земне і прагнучи до того світлого життя, в якому здобуде повноту розуму, де звільниться від смертної сутності; тоді ти можеш вважати, що в такій особі знайшов істинне і плідне втілення наукового визначення людини. Саме про це нам йшлося, коли я сказав, що мало хто має про це ґрунтовне уявлення чи достатньо про це розмірковує.

Франческо

Досі я числив себе серед тих небагатьох.

Августин

Я не сумніваюся, що упродовж твого життя чимало з того, що тобі випадало дізнатися чи то зі шкільної науки, чи з особистого досвіду, а почасти – з читання книжок, не раз наводило тебе на думки про смерть; але роздуми ті не проникали достатньо глибоко і не вкорінялися в тобі достатньо міцно.

Франческо

Що ти називаєш «глибоко проникати»? Мені здається, я розумію, про що йдеться, але хотів би почути від тебе більш точне пояснення.

Августин

Річ у тім, що серед явищ, які наводять страх, першість належить смерті (це загальновідомо, але також підтверджено найславнішими із сонму філософів); і до такого ступеня осоружною здається