Читати книгу - "Безкінечна війна"

роздратування. А тепер ще й тельціанський крейсер женеться за нами. Ще цілий місяць до початку кампанії, а ми вже ризикуємо життям.

Вхідна планета теж не курорт, особливо якщо доведеться бавитися у війну на її поверхні, але там хоч малою мірою ваша доля залежить від вас. А так доводиться сидіти в бляшанці, і бути ціллю, поки «Річниця» розігрує математичну партію з тельціанським кораблем… Ось цю секунду ти ще живий, а в наступну — вже мертвий, і все через помилку в тридцятому знаку після коми чогось там — ось що виводило з себе. Але спробуйте тільки заїкнутися про це Скотту. Я врешті-решт дійшов висновку, що він не прикидається, а насправді не здатний зрозуміти різницю між страхом і боягузтвом. Або його піддали особливій психообробці — в чому я сильно сумнівався, — або у нього не всі вдома. Але в даний момент це вже не мало значення.

Скотт переніс вогонь на бідолаху Чинга, задавши йому жару. Все та ж стара пісня. Я крутив у пальцях щойно виданий «Список особового складу».

Ударна група Альфа, кампанія Йод-4. Команд, п. Скотт. Кмнд. Маргінес.

2— й ешелон: перш. лейт. Кортес.

3-й ешелон: серж. — Вакант.

4— й ешелон др. лейт. — Вакант. Польов. медик: Др. лт. Вілсон.

5— й ешелон: серж. Роджерс.

6— й ешелон: серж. Мандела, серж. Чінг, капр. Поттер, капр. Тейт, капр. Петров, капр. Струве, капр. Юкава, ряд. Лутуллі, ряд. Куртсава, ряд. Нофстадлер, ряд. Гьортц, ряд. Александров, ряд. Мудрей, ряд. Леровський, ряд. Бергман, ряд. Рабі, ряд. Полінг, ряд. Демі, ряд. Рейнолт, ряд. Стіллер.

фахівці:

лейт. Бок (КК), Левін (КПР), Пастор (ПСУ), Віннепреннер (мед.); перш. лейт. Гармонія (мед.), Прінсвелл (інф.); ТРП. лейт. Сгоунвелл (збр.), Теодополіс (рад.); ЕСГ. Сінгх (Нав.); серж. Дальтон (рем.), Нангнал (інт.)

Старгейт Таккомп (1003296742 —С —1300) 20 березня. 2007 р.

Більшість тут були ветерани, їх я знав по кошмарній кампанії на Альфа. Новенькими в моєму відділенні були тільки Демі, Лутуллі і Леровський. Всього в «натовпі» (прошу вибачення, ударної групи) у нас було двадцять замін — замість дев'ятнадцяти чоловік, що ми втратили на Альфа. Одна ампутація, чотири трупи, чотирнадцять психічних розладів, викликаних надто ретельним постгіпнозом.

Я все ніяк не міг звикнутися з датою «20 березня. 2007р.» внизу аркуша. Виходило, що я в армії вже десять років, хоча минуло тільки два роки. Ефект релятивістики, ясна річ. Навіть якщо використовувати колапсарний стрибок, подорож між зірками погано позначається на календарі.

Після цього рейду я, напевно, зможу піти у відставку за віком і з повним пенсіоном — якщо тільки виживу і якщо стосовно нас не будуть змінені правила. Ветеран з двадцятирічним стажем, а ветерану тільки двадцять п'ять.

Скотт підводив підсумки, коли у двері постукали, точніше, стукнули один раз, але досить сильно.

— Увійдіть, — сказав полковник.

Увійшов якийсь прапорщик з новеньких і вручив Скотту листок паперу, не кажучи ні слова. Поки Скотт читав, прапорщик стояв поруч, сутулячись з точно виміряною дозою зухвалості. Практично Скотту він не підкорявся, крім того, полковника у флоті недолюблювали.

Скотт вручив папір назад прапорщику і сказав, дивлячись крізь останнього:

— Попередьте своїх людей, о 20.10 корабель почне виконувати протиракетний маневр. Залишилось п'ятдесят вісім хвилин. — На годинник він навіть не глянув. — Усім зайняти місця в протиперевантажувальних оболонках до 20.00. Струнко!

Ми піднялися і без ентузіазму відповіли хором:

— Так — розтак вас, сер.

Ідіотизм.

Скотт залишив приміщення, за ним, єхидно посміхаючись, пішов прапорщик.

Я повернув своє кільце в положення «4», канал мого заступника по відділенню, і заговорив до нього:

— Тейт, це Мандела. — Відгукнувся голосок Тейта:

— Тут Тейт. Що сталося?

— Збери людей і попередь, щоб до 20.00 всі знаходилися в оболонках. Протиракетний маневр.

— От паскудство. А казали, ще два тижні.

— Думаю, щось трапилося. Можливо, у капітана з'явилася оригінальна ідея.

— Капітан може засунути її куди-небудь. Ти в холі?

— Ага.

— Захопи для мене чашечку, як будеш повертатися, добре? З рафінованим цукром!

— Добре. Буду через півгодини.

— Спасибі. Почну загальний збір. Усі присутні в холі вже потягнулися до роздавальника сої. Я став у чергу за капралом Поттер.

— Що сталося, Мерігей, як ти думаєш?

— Я всього-навсього капрал, і платять мені не за…

— Гаразд, гаразд. Я серйозно.

— Думаю, нічого особливого. Напевно, капітан вирішив ще раз випробувати оболонки.

— Ще раз перед справжнім боєм?

— Мгм… Напевно.

Вона взяла чашку і подула на сою. Вигляд у неї був заклопотаний, тонка пряма зморшка з'явилася на лобі між бровами.

— А може, нас чекає ще один тельціанський корабель. Вони цілком можуть зробити так, як ми на Старгейті. Я зітхнув:

— Старгейт — зовсім інша справа.

Прикриття найбільш ймовірних кутів виходу вимагає семи або восьми крейсерів для постійного патрулювання. Ми не можемо собі дозволити прикриття більш ніж одного колапсара, і вони, думаю, теж.

— Не знаю. — Вона нічого не сказала більше. — Можливо ми наштовхнулися на їхній варіант Старгейта. Або у них в десять разів більше кораблів, ніж ми думаємо. Або в сто разів. Хто знає?

Я наповнив дві чашки, узяв цукор. Одну чашку прикрив кришечкою.

— Ніхто не знає.

Ми повернулися до столу, акуратно несучи чашки, щоб соя не розплескалася — при півтора g вона так і норовить виплеснутися.

— Напевно, Сінгх що-небудь знає, — сказала вона.

Напевно, знає. Але до нього я можу дістатися тільки через Роджерса і Кортеса. Кортес мене загризе, якщо я полізу до нього зараз.

— Що ти, я можу зв'язатися з ним прямо. Ми… — Вона подивилася на мене дуже серйозно, на щоках з'явилися ямочки. — Ми були друзями.

Я сьорбнув трохи сої — ну сірчана кислота! — І постарався, щоб голос у мене звучав холодно:

— Ось, значить, куди ти зникла у середу? Доведеться мені перевірити список нарядів. — Вона посміхнулася:

— Думаю, що це будуть понеділки, середи і п'ятниці в місяцях з буквою «Р» у назві. А що, ти не схвалюєш?

— Та ні ж… чорт забирай, ні, звичайно. Але… адже він офіцер! Флотський офіцер!

— Його прикріпили до нашої команди, значить, частково він в армії. — Вона повернула кільце. — З'єднати! — І повернулась до мене: — А як поживає ласкава міс Гармонія?

— Це не одне і те ж.

Мерігей прошепотіла код доступу в своє кільце.

— Невже? Ти просто хотів спробувати з офіцером. Збоченець. — Кільце прогуділо два рази. Зайнято. — Сподобалося?

— Цілком. — Тепер я візьму реванш.

— До речі, прапорщик Сінгх — справжній джентльмен. І зовсім не ревнивий.

— Я також, — сказав я. — Якщо він тебе образить, скажи мені, я йому накостиляю.

Вона посміхнулася мені через