Читати книгу - "Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття"

типу вплинули на робітників по-різному: комп’ютери підвищили вартість праці тим, хто мав потрібні навички, точнісінько так само, як інновації повоєнної доби підвищили вартість труда майже всіх працівників. Однак на багатьох інших робітників комп’ютери справили менш позитивний ефект. Декотрі типи робіт почали знищуватися або втрачати свою професійну значущість, унаслідок чого праця робітників втрачала свою вартість — принаймні доти, доки вони не перевчалися на обслуговування комп’ютерів. Що більшої ваги набували інформаційні технології, то, хоч і повільно, але зменшувалася частка доходу, що припадала на робітників. Починаючи з 1970-х років, реактивні літаки загалом не зазнали великих змін, однак у їхніх приладах і пристроях управління дедалі більше використовувалися комп’ютери.

У 1990-ті роки процес інновацій у сфері інформаційних технологій значно прискорився, й у другій половині того десятиліття був створений інтернет. Тенденції, що почалися у 1980-ті, тривали, та в 1990-ті виникла технологічна «бульбашка» — економічний бум, який посприяв створенню мільйонів нових робочих місць, особливо в ІТ-сфері.

Це були солідні робо́ти, часто пов’язані з управлінням комп’ютерами та комп’ютерними мережами, які ставали критично важливими для підприємств усіх розмірів. Як наслідок, у цей період покращилися показники зарплат, щоправда, все одно продовжували значно відставати від зростання продуктивності праці. Інновації ще більше зосередилися в секторі інформаційних технологій.

Після економічного спаду 1990–1991 років почався підйом економіки, утім нових робочих місць все ж не виникло, і працівникам, які втратили солідні робочі місця середньої категорії, було дуже важко знайти нову роботу. Ринок праці поволі став поляризуватися. Реактивні літаки й досі конструктивно залишалися загалом на рівні 1970-х років, однак нині вони мали електродистанційні системи управління, де комп’ютери рухали площинами управління у відповідь на команди пілотів; зросла також і автоматизація польоту.

У перші роки двадцять першого століття інформаційні технології продовжували розвиватися швидкими темпами, і підприємства, навчившись повною мірою використовувати переваги нововведень, забезпечували собі істотне зростання продуктивності.

Значна частина тих солідних робіт, які були створені в 1990-ті роках, почали зникати, щойно корпорації автоматизували робочі місця, виводили виробництво за кордон або передавати функції своїх ІТ-відділів «хмарним» обчислювальним центрам. Повсюдно в економіці комп’ютери й машини дедалі більше витісняли людей, а не підвищували вартість їхньої праці, і зростання заробітної плати значно відставало від зростання продуктивності. Частка національного доходу, що припадає на тих, хто працює, як і сама частка працівників, різко впали. Ринок праці продовжував поляризуватися, й економічні підйоми без створення нових робочих місць стали нормою. Базова конструкція реактивних літаків залишилася, загалом, на рівні 1970-х, але комп’ютерне конструювання та симуляція спричинилися до великої кількості прискорено поступальних покращень у таких напрямках, як ефективність використання паливна. Вбудовані в літак інформаційні технології стали ще складніші й, зазвичай, забезпечували повномасштабну автоматизацію польоту, що давала змогу літакам злітати, прямувати до місця призначення, а потім приземлятися без втручання людини.

У цьому місці ви можете, з повним на те правом, заперечити цю оповідку як надто спрощену або цілковито хибну взагалі. Зрештою, хіба ж не глобалізація чи, можливо, Рейґаноміка призвели до всіх наших проблем?

Однак, як я вже сказав, ця оповідка мала бути гіпотетичною: простою історією, покликаною посприяти роз’ясненню аргументації про ту важливу роль, яку відіграє технологія в оцих семи документально зафіксованих економічних тенденціях. Кожну з цих тенденцій вивчали групи економістів і багато інших людей, намагаючись виявити їхні глибинні причини, а технологію часто розглядали як сприятливий, хоча й не завжди основний чинник. Однак, якщо вивчати всі сім тенденцій разом, аргументація стосовно прогресу інформаційної технології як дестабілізаційної економічної сили стає найпереконливішою.

Окрім прогресу інформаційних технологій, існують три інші основні потенційні чинники, які можна додати до тих семи або принаймні до більшості з тих семи економічних тенденцій: глобалізація, зростання фінансового сектору і політика (до якої належать такі чинники, як дерегуляція та занепад профспілкового руху).

Глобалізація

Глобалізація, беззаперечно, мала нищівний вплив на деякі галузі промисловості та регіони, в яких розташовані найбільші осередки цих галузей, — варто лишень поглянути на «іржавий пояс» Сполучених Штатів, відомий іще під назвою «індустріального». Утім лише глобалізація і, зокрема, торгівля з Китаєм, не могли призвести до стагнації заробітків американських робітників упродовж ось уже чотирьох десятиліть.

По-перше, глобальна торгівля безпосередньо впливає лише на робітників, зайнятих в ринковій сфері, тобто в галузях, що виробляють товари й послуги, які можна транспортувати до інших місць. Нині ж більшість американських працівників трудяться в таких неринкових секторах, як урядування, освіта, охорона здоров’я, заклади харчування й роздрібна торгівля. Ці люди не конкурують із закордонними працівниками, тому глобалізація не призводить до зниження їхніх заробітків.

По-друге, хоча й може скластися враження, що, приміром, у Walmartі продаються товари лише китайського виробництва, більша частина коштів, що їх у цьому місті витрачають американські споживачі, залишається в Сполучених Штатах. Ґаліна Гейл і Барт Гобіджн, двоє економістів із Федерального резервного банку Сан-Франциско, провівши аналіз даних за 2011 рік, з’ясували, що 82 % товарів і послуг, що їх купують американці, насправді виробляються винятково в Сполучених Штатах; це відбувається, головним чином, тому, що більшість грошей люди витрачають на неринкові послуги. Загальна вартість китайського імпорту в Сполучених Штатах складала менше 3 % споживацьких витрат [50].

Дійсно, немає жодних сумнівів, що частка американських робітників, зайнятих у виробництві, різко знизилася порівняно з початком 1950-х років, що й зображено на рисунку 2.8. Ця тенденція розпочалася за кілька десятиліть до введення в дію Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (ПАУВТ) (North American Free Trade Agreement, NAFTA) і підйому китайської економіки в 2000-ні роки. Схоже, що це падіння, фактично, призупинилося наприкінці Великого Спаду, коли показники зайнятості населення у виробничій сфері були набагато